Герой роману Ф. К. Сологуба “Творить легенда, що,”


Незадовго до описуваних подій тут оселився дивний пан, Георгій Сергійович Триродов відставний приват-доцент, вчений-хімік, поет. Т. перебудовує занедбану садибу в чудо винахідницької думки, а по сусідству організує дитячу колонію, вихованці якої живуть весело й привільно, “як люди в першому саду”. Різким контрастом триродовской колонії є Скородож, населений аристократами, що розсипаються в пісок, яким більше ста років; поетами-декадентами і їхніми екзальтованими шанувальниками; чорносотенцями, що влаштовують погроми, і “кошлатими” соціалістами з некрасивими особами й нечистими руками (збирають гроші на революцію й у себе ж їх крадуть). У Скородоже проживає Передонів з роману “Дрібний біс” і панує суцільна передоновщина.

Герой Сологуба – не тільки вчений і поет, але й чарівник, що велить царством мертвих. З небуття він повертає в життя непорочні душі померлих дітей, які живуть у його садибі. Триродов перетворює справника й жандарма, що з’явилися до нього з обшуком, у клопів, і тим доводиться виконувати свої обов’язки в такому дивному вигляді, що, втім, в обивателів Скородожа не викликає зніяковілості. Мало піклуючись про правдоподібність, Сологуб нагромаджує події, одне фантастичнее іншого. Отут і магічні дзеркала, і космічні кораблі, і навьи тропи, по яких уночі прогулюються мерці, запекло сперечаючись про православ’я,


самодержавство й народності

Наділений магічною силою, Т. мріє заснувати праведну землю, де буде панувати краса, де люди здолають схованого в них звіра й розбудять людини. Із цією метою герой робить політ на Місяць; потім за допомогою чарівного еліксиру переноситься в блаженну країну Ойле (раніше цей образ виникав у ліричному циклі Сологуба “Зірка Маир”); потім домагається корони й влади в екзотичній державі Королівство З’єднаних Островів, де втілюються будь-які утопії

Триродова називають альтер-эго Ф. Сологуба. Таке твердження має деякі підстави, але говорити про повну тотожність помилково. У відомому змісті Т. персоніфікує утопічне кредо письменника: “Беру шматок життя, грубої й бідної, і творю з нього сладостную легенду, тому що я – поет”. Разом з тим діяльна натура героя мало походить на Сологуба, цього “російського Бодлера” з усім його скептицизмом в оцінках “жизнестроительних” підприємств (кого завгодно – соціалістів, “теургів” і проч.), з його похмурим песимізмом “підвального Шопенгауэра” і утопією эскапистского втечі в мир поетичної фантазії

По суті всі починання діяльного героя закінчуються невдачею. Колонію закривають місцеві Передонови, чорносотенці влаштовують у ній підпал. Королівство Островів, ніколи могутнє й прекрасне, охоплено полум’ям громадянської війни. І тільки країна Ойле, створена фантазією поета, залишається надійним притулком. Наприкінці роману Т., що втратив всі, переслідуваною поліцією, летить на повітряній кулі до Островів, де його не очікує краща доля. Ліричний герой Сологуба вибирає країну Ойле, “вічний мир блаженства й спокою, вічний мир мрії, що свершились,”.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...


Герой роману Ф. К. Сологуба “Творить легенда, що,”

Categories: Нові твори

Links