Зразок твору на тему: Мій лист мамі з елементами опису подорожі
ЗдравствуЙ, моя дорога, моя улюблена ненька! Пройшов уже цілий тиждень із тих пор, як наш клас виїхав на екскурсію по містах Країни! Навіть не віриться, як швидко летить час! Всі хлопці дуже задоволені, адже ми вже стільки міст відвідали, побували на скількох екскурсіях, але Світлана Вікторівна – наш екскурсовод – говорить, що саме цікаве ще спереду.
Так хочеться всі тобі розповісти! Я, звичайно, розумію, що в одному листі всі свої враження від поїздки викласти не смогу, але спробую описати хоча б самі цікаві наші екскурсії. Першим містом,
И дійсно, сил нам знадобилося дуже багато там так красиво й хочеться все^-всі-усе-всі-все обійти. Виявляється, колись цей парк, що перебуває біля міста Біла Церква, уважався одним із кращих у царській Росії й був відомий в усьому світі. Ми в цьому переконалися самі: тут на кожному кроці відкриваються нові пейзажі. Від великої галявини розбігаються численні алеї: Солов’їна, Алея грацій, Алея любові, Березова алея. І скрізь нас очікували сюрпризи: джерело “Лев”, Китайський місток, колонада “Луна”, численні фонтани, озера з водоспадами, ажурні містки над струмками. Як же там красиво! Я дуже хочу, щоб улітку ми поїхали туди всією сім’єю
Наступне місто, що ми відвідали, – Чернігів. Почали ми наша подорож із древнього городища. Ми довідалися, що в XII столітті тут була” неприступна твердиня, високі вали, кам’яні стіни, оборонні вежі. А за високими стінами стояли князівські палаци й величні храми: Спасский собор навіть старше Софії Київської – це самий древній із храмів Київської Русі! А ще тут похований князь Ігор – да-да, мама, той самий, герой “Слова об полицю Игореве”! Потім ми побували в будинку Чернігівського колегіуму (першої в Україні світської середньої школи) і в сквері імені Богдана Хмельницького
Коли день уже хилився до заходу, наші ноги гуділи від утоми, а голова – від достатку вражень. Світлана Вікторівна сказала, що в Чернігова ще безліч нерозказаних історій, і всім хлопцям схотілося неодмінно коли-небудь сюди повернутися
Поїздка по Тернопільській області стала для нас теперішньою більшою пригодою – ми й не очікували побачити таку красу. Найбільше мені запам’яталося місто Бережани. Особливо сподобалося гуляти по вуличках цього стародавнього міста. Будинку тут не вище двох-трьох поверхів, двері розкриті, ніяких кодових замків, а усередині – дубові сходи, паркет, вітражі й куті грати. Усе – із самих далеких часів. Ми в захваті клацали фотоапаратами, а бабусі на ослонах з такою цікавістю на нас дивилися!
Ой, зовсім забула! Ми адже побували в місті Дубно – тім самому, котрий Гоголь описало в повісті ” Тарас Бульба “! Я стояла під стінами Дубновской твердині, де колись розігралася відома всім Драма любові, жалості й зрадництва, де знайшов свою погибель від руки батька відважний і легковажний Андрий. Але, як виявилося, це далеко не сама яскрава сторінка в історії цього невеликого містечка: сюди неодноразово приїжджали польські королі й російські імператори, українські гетьмани й австрійські цесарі. Й взагалі, як нам сказали, багато століть жодне велика подія на території Східної Європи не обходило його стороною
Поїздка мені дуже і дуже сподобалася, а спереду в нас ще стільки цікавого – Київ, Харків, Одеса! Але про все це я розповім уже при зустрічі. Ненька, я дуже нудьгую! Сподіваюся, у вас всі добре. Передай від мене привіт татові, Анюті, бабусі й дідусеві. Всіх целую! Ваша Оля