Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах М. Вовчка

Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах М. Вовчка

Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її твори, дізнаєшся про страшне злиденне життя селян-кріпаків, про їхню виснажливу щоденну працю, про свавілля панів та їх помічників, про прагнення кріпаків до вільної праці на власній землі.

Популярність

творів Марка Вовчка визначалася умінням письменниці зображувати напружені, драматичні ситуації, створювати яскраві образи, відображати дух епохи, найпотаємніші прагнення та переживання людей, ставши, як говорив Тарас Шевченко, “викривачем жорстоких людей неситих”. Письменниця, яка вважала себе ученицею Великого Кобзаря, створила реалістичні оповідання і повісті, широко використовуючи антикріпосницьку народну поезію. Тому її твори пройняті глибокою народністю, щирим співчуттям до гноблених.

Читаючи твори Марка Вовчка, можна простежити динаміку образу кріпака-селянина від

перших оповідань письменниці про долю жінки-кріпачки, яка тільки мріє про волю, до повісті “Інститутка”, в якій авторка повніше розкриває окремі характери кріпаків, що втратили терпіння і вже не бояться виявити непокору, бо, за словами кріпака Назара, “біда біду перебуде, одна мине – десять буде”.

Великою подією в літературному житті того часу було видання перших книг “Народних оповідань” Марка Вовчка. Ніби сам народ заговорив у них про своє життя, про кріпацьку долю, про пекучі свої болі й бажання визволитись від кріпосників. Це оповідання, в яких письменниця майстерно змальовує безправних, затурканих, виснажених підневільною працею кріпаків. Центральний образ багатьох творів письменниці – це жінка-кріпачка. Її найбільше гнітить тягар кріпацтва. Козачка Олеся, Горпина, Одарка – це живе свідоцтво страшної епохи. Чого тільки не переживає жінка, позбавлена природного для неї права піклуватися про свою родину. Жінки-матері, надірвані непосильною працею, хворіють, божеволіють. Їх розлучають з чоловіками, дітьми, що призводить до великих страждань і загибелі жінки, оскільки порушені звичайні закони життя, її існування.

Якщо в перших оповіданнях авторка начебто не насмілюється надати своїм героям права голосу, права боротися за свою свободу, то вже в оповіданні “Ледащиця” письменниця подає образ головної героїні в іншому плані. За свою волю героїня бореться аж до загибелі, тоді як жінки в ранніх оповіданнях гинуть від неможливості опиратися більшій за них силі. В образі Насті втілене прагнення народу до кращого життя, нестримне бажання порвати пута кріпацтва, невимовна жага до волі. Але за волю кріпачка заплатила дорогою ціною: життям своєї дитини, власним щастям і власним життям. Обурена, знесилена, вона тяжко захворіла. Тільки перед смертю героїні приходить звістка про її волю. Вона ще змогла зробити щасливою свою матір, подарувавши їй волю, однак сама цього щастя вже не зазнала.

Ідея розкріпачення селян найповніше розкрита Марком Вовчком у повісті “Інститутка”. У цій повісті письменниця змальовує типові картини життя кріпаків у панських маєтках. Продовжуючи антикріпосницькі традиції Шевченкових поезій, Марко Вовчок виправдовує й уславлює волелюбні вчинки кріпаків. Письменниця відобразила велику силу народу, його прагнення до визволення.

У повісті “Інститутка” Марко Вовчок змалювала яскраві образи кріпаків-селян, які стали на шлях боротьби за своє звільнення. Але не всі вони здатні відверто виступити проти панів-кріпосників. Так, Устина може стерпіти всі знущання, хоча і розуміє, що таке життя протиприродне для людини. Більш за все вона боїться прогнівити панночку, тому намагається жити тихо й непомітно. Після одруження Устина переживає ще більший страх за свого чоловіка, який не звик коритися. Прокіп вже давно задумав втекти від пана, але тепер дружина тримає його коло себе, вмовляє бути покірним. Однак натура чоловіка не така, щоб коритися. Бачачи знущання панночки зі старої бабусі, Прокіп виступає проти неї, чим викликає її обурення. Але цей виступ приносить нарешті Устині й Прокопу жадану волю – чоловіка відправляють в солдати, й вона стає вільною як дружина солдата. Утікає з маєтку й Назар, якого страшна пані позбавила родинного щастя.

Катря, дружина Назара, теж здатна відверто виявити свій протест проти панів. Коли померла її дитина, вона рішуче заявила: “Тепер я вже не боюся вас!… Хоч мене живцем із’їжте тепер!..” В образах Прокопа, Назара, Катрі відображене наростання народного гніву проти кріпосників.

Отже, Марко Вовчок у своїх творах правдиво зображує під’яремне життя селян-кріпаків, їх злиденні будні, тяжку працю, волелюбні прагнення, показує наростання протесту і боротьбу проти поневолювачів за краще життя, за вільну працю на власній землі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах Марка Вовчка – МАРКО ВОВЧОК Багато українських письменників і поетів змальовували у своїх творах одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – кріпацтво. Серед них такі видатні творці, як Тарас Шевченко, Іван Нечуй-Левицький, Панас Мирний та інші. У своїх творах життя селянства за часів панщини правдиво зображувала і видатна українська письменниця Марко Вовчок. Читаючи її...
  2. Образи кріпаків у творах М. Вовчка і Т. Шевченка Україна… Як багато почуттів вкладено в це слово! Яка вона іолична, неповторна у своїй мальовничій красі! Та краса і велич нашої землі переплетені із смутком трагічних сторінок її історії. Така доля цієї землі, що весь час її шматували на частини і не ииала вона спокою від лютих ворогів. Наш народ...
  3. Образи кріпаків у творах М. Вовчка і Т. Шевченка – МАРКО ВОВЧОК Україна… Як багато почуттів викликає це слово! Яка вона велична, неповторна у своїй мальовничій красі! Та краса і велич нашої землі повиті смутком трагічної її історії. Доля України склалася так, що весь час її шматували на частини, і не знала вона спокою від лютих ворогів. Наш народ пройшов через жорстокі...
  4. Образи кріпаків у творчості Тараса Шевченка і Марка Вовчка Через усю творчість Тараса Шевченка червоною ниткою проходить тема страждання покріпаченої України, уярмленого, поневоленого рідного народу. Безпосередньо тему кріпацтва Кобзар уперше порушує у поемі “Сліпа”, в якій гостро засуджує поміщицьку мораль і показує повну залежність кріпаків від сваволі пана. Як правило, герої з народу шевченкових соціально-побутових та історично-побутових поем наділені...
  5. Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” Образи кріпаків-протестантів у творі Марка Вовчка “Інститутка” І. “Інститутка” – реалістична повість про боротьбу кріпаків за своє визволення. ІІ. Спільні риси селян-кріпаків. 1. Прагнення до волі. 2. Сміливість, рішучість, здатність до протесту. (Прокіп до глибини душі вражений соціальною несправедливістю, стає на шлях протесту проти сваволі поміщиків, скоро переходить до рішучих...
  6. “Інститутка” Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості і сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю і повністю залежних...
  7. “Інститутка’ Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтична вдача героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XІX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є...
  8. Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка І. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XІX століття. ІІ. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2....
  9. “Інститутка” Марка Вовчка: волелюбна романтика героїв, прагнення до особистої свободи Марко Вовчок – визначна українська письменниця середини XIX століття, яка своєю творчістю заклала підвалини для подальшого розвитку оповідних жанрів в українській літературі. Однією з повістей, які правдиво й переконливо висвітлюють умови життя селян в Україні за часів кріпацтва, є соціально-побутова повість “Інститутка”. Тема повісті є звичною для творів першої половини...
  10. Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю,...
  11. Твір на тему – Антикріпосницька спрямованість повісті М. Вовчка “Інститутка” В історії українського народу було чимало сторінок, згадувати які не можна без болю в серці, одна з них – кріпацтво, тому не дивно, що ця тема хвилювала багатьох українських письменників. Не була чужою вона й для Марка Вовчка (справжнє ім’я – Марія Вілінська). Цікавою в цьому плані є повість “Інститутка”,...
  12. Біографія Марко Вовчка Марія Олександрівна Вілінська (у першому шлюбі – Маркович, у другому – Лобач-Жученко; літературний псевдонім – Марко Вовчок) народилася 10 грудня 1833 р. в маєтку Єкатерининське Орловської губернії у дворянській сім’ї. Навчалась у приватному пансіоні в Харкові, жила в Орлі у своєї тітки як вихователька її дітей. Узявши шлюб з українським...
  13. Чим подобається мені оповідання Марка Вовчка Найвизначнішим співцем знедоленого нарду, виразником його мрій і сподівань був Т. Г. Шевченко. Продовжувачем традицій Кобзаря стала Марко Вовчок. У 1857 році з’являються її “Народні оповідання”, в яких виразно зазвучав голос борця проти неправди, сміливого викривача сваволі кріпосників. Росіянка за походженням, Марко Вовчок любила, добре знала українську мову і писала...
  14. Безправне становище жінки-кріпачки (за оповіданням М. Вовчка “Горпина”) – МАРКО ВОВЧОК Безправне становище жінки-кріпачки (за оповіданням М. Вовчка “Горпина”) Марко Вовчок вивчала життя кріпаків, безпосередньо спілкуючись із ними. Ці зустрічі й розмови викликали в письменниці жагуче бажання розповісти правду. Особливо цікавило Марка Вовчка безправне становище жінок-селянок. В оповіданні “Горпина” письменниця створила типовий образ пана-ліберала. Та Марко Вовчок довела, що навіть ліберали...
  15. Значення творчості Марка Вовчка І. Марко Вовчок – перша авторка української літератури. (За часів Марка Вов­чка і раніше літературна діяльність була виключно чоловічою професією. Про­те Марко Вовчок змінює цю давню несправедливу традицію, доводячи, що й жінка має що сказати читачеві. У своїх творах письменниця порушує серйозні соціальні проблеми. При цьому вона з жіночою вишуканістю...
  16. Тематична палітра “Народних оповідань” Марка Вовчка Реалістичні твори Марка Вовчка звучали як безкомпромісний вирок кріпосництву. Початок літературної діяльності Марка Вовчка припадає на середину 50-х років, коли вона жила в Немирові. Перебування у навколишніх селах з метою запису народних пісень, приказок, легенд не тільки відкрило очі молодій дослідниці на багатство поетичного генія українського народу, а й допомогло...
  17. “Місце і значення творчості М. Вовчка в українській літературі” Своїм ідейним співучасником і літературним батьком М. Вовчок вважала великого Кобзаря українського народу Т. Шевченка. Повернувшись із заслання і перебуваючи в 1857 році у Нижньому Новгороді, Т. Шевченко прочитав збірку письменниці під назвою “Народні оповідання”, на що записав у своєму “Щоденникові”: “Яке піднесене, прекрасне створення ця жінка… Необхідно написати їй...
  18. Образ жінки-страдниці в “Народних оповіданнях” Марка Вовчка Вражають глибиною трагічного звучання особливо два оповідання про долю жінок – “Горпина” і “Одарка”. Якщо в першому з виключною художньою силою показано руйнування материнського щастя, то в другому змальовано страждання і загибель дівчини, яку занапастив кріпосник. Трагедію обох жінок Марко Вовчок описує у народнопісенному ключі. Фольклорний матеріал вона інтерпретує по-своєму,...
  19. Образи жінок-кріпачок у творі Марка Вовчка “Інститутка” Марко Вовчок у багатьох своїх творах показала тяжке підневільне життя жінок-кріпачок. Не стала винятком і повість “Інститутка”, де письменниця змалювала правдиві образи Устини, Катрі, бабусі. Життєрадісною вдачею, волелюбністю й оптимізмом приваблює Устина. Вона рано залишилася сиротою, росла в чужих людей. В десять років її забрали до панського двору і примусили...
  20. “Народні оповідання” Марка Вовчка. Стисло “Народні оповідання” – перша і найкраща збірка в усій творчості Марка Вовчка. Вийшовши у світ напередодні реформи 1861 року (І том, 1857), правдиві оповідання з народного життя були спрямовані проти кріпацтва, а своєю художністю, неповторною мовою становили визначне явище в українській прозі. За змістом оповідання можна поділити на дві групи....
Зображення під’яремного становища кріпаків та їх волелюбних прагнень у творах М. Вовчка
«
»