Жорж Сіменон – адвокат людської долі
Жорж Сіменон, мабуть, єдиний письменник, якому довелося бути присутнім на відкритті пам’ятника своєму літературному герою.
У вересні 1966 року голландський видавець романів Сіменона А. Брюна вирішив поставити в Делфзейле, місці народження знаменитого комісара, пам’ятник. До того ж саме там розверталася і дія роману “Злочин у Голландії”, який входить у серію романів про Мегре.
З 1929 по 1933 pp. із дев’ятнадцяти романів про Мегре, що відносяться до першого періоду, тільки в останньому прізвище комісара є присутнім у назві. Це невипадково.
Але значення Мегре в романах росте. Невипадково Сіменон усе більш докладно подає його читачам. У різні роки він розповість про головні епізоди особистої і службової кар’єри Мегре. Він поступово стає центральним героєм, чия біографія добре відома читачам. Яку героя “трудних” романів, у ньому концентрується ідейний і художній задум.
Характер Мегре розкривається в різних аспектах: в особистому житті, подоланні прикростей на службі і перешкод, що виникають
Сіменон розширює сферу діяльності комісара, уводячи його у вищий світ, у кулуари міністерств, контори значних буржуа, у середовище аристократичної богеми і “золотої молоді”, на модні курорти – приміром, острів Поркероль (роман “Мій друг Мегре” (1949 p.). У цих романах викриваються моральна убогість, аморальність і безсердечність тих, кого називають “вершками суспільства”.
У романі “Мій друг Мегре” – це власниця яхти місіс Еллен Уілкокс, світський ледар, який живе в неї на утриманні, злодій Филип де Мерикур, холодний, розважливий цинік, художник де Гриф, про якого Мегре справедливо говорить, що йому приємніше мати справу з фаховими злочинцями. Комісар безпощадний до привілейованих порушників закону, які думають, що гроші і влада гарантують їм безнаказаність, і робить усе можливе, щоб полегшити долю простих людей, які виявилися на краї безодні. Усе частіше в словах Мегре буде звучати гірке визнання обмеженості своїх прав і можливості домогтися справедливості. Це викликає в нього болісні міркування і тугу про час, коли він зможе піти на відпочинок. І цьому бажанню призначено було здійснитися.
У 1973 році Сіменон прийме рішення романів більше не писати, пояснюючи це станом здоров’я. Проте популярність серії “Мегре” залишається незмінною й у наші дні. Пояснити її, певне, можна тим, що в образі Мегре ще в 30-ті роки втілилася мрія “маленької людини” про мудрого і сміливого захисника, адже саме в той період маленька людина стає першою жертвою тяжких наслідків економічної кризи 1929 року і початку активних дій фашизму на Заході. Такий герой, як комісар Мегре, який вийшов із народного середовища, не міг не завоювати любов і довіру читачів багатьох країн. За словами Сіменона, “Мегре така людина, яку кожний хотів би мати своїм другом”. Він любить і шанує людей, і люди це відчувають… якби Мегре не був у своєму роді надією для інших… напевно, про нього не читали б в усьому світі, навіть ті, хто практично не має своєї літератури. Я не бачу іншої причини.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)