Життєвий і творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм

УСІ УРОКИ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ 11 клас

II семестр

ІЗ ЛІТЕРАТУРИ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.

УРОК № 37

Тема. Життєвий і творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм

Мета: простежити життєвий і творчий шлях письменника, дослідити вплив ідей філософії екзистенціалізму на творчість А. Камю; розвивати навички сприймання навчального матеріалу на слух, виділення головного, уміння висловлювати свої думки й аргументувати їх; виховувати гуманізм на прикладі письменника.

Обладнання:

карта світу, портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до біографії, схема.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

ХІД УРОКУ

I. Аналіз контрольної роботи

II. Мотивація навчальної діяльності учнів

Учитель. “Для людини без шор немає видовища прекраснішого, ніж перемога інтелекта у його двобої з реальністю, що перевершує його інтелект. Ні з чим не зрівняти видовище людської гордині… Є щось невимовно могутнє в дисципліні, якою керується розум, у надійно вихованій волі під час цього поєдинку, – стверджував видатний французький письменник, лауреат Нобелівської

премії Альбер Камю, з творчістю якого ми розпочинаємо ознайомлення на сьогоднішньому уроці.

III. Оголошення теми й мети уроку

IV. Актуалізація опорних знань

Коли і де почав зароджуватися фашизм? Які ідеї він сповідував?

Коли розпочалася Друга світова війна? Які країни воювали, які були окуповані (під контролем завойовників)?

Які сили, крім регулярних військ антигітлерівської коаліції, протистояли фашистам?

Що ви знаєте про Рух Опору?

Як алегорично, інакомовно називали фашизм? (Коричнева чума)

V. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу

1. Міні-лекція вчителя

– Альбер Камю належить до тих знакових митців XX ст., які своєю творчістю вчинили бунт проти несправедливості життя. Щоправда, бунтівний дух письменника змусив його коливатись “зліва направо” та навпаки, але в цьому була логіка: митець шукав і не знаходив свого шляху – шляху надії, людяності й добра. “Ми живемо у світі, де треба обирати: стати жертвою чи катом. Цей вибір не простий. Мені завжди здавалося, що, по суті, немає катів, є лише жертви. Безперечно, у кінцевому підсумку”. Такого трагічного висновку дійшов Альбер Камю ще 1945 року. І мав для цього чимало підстав…

Народився майбутній письменник 1913 року в Алжирі, який на той час був французькою колонією, у сім’ї наймита, який через рік після народження сина помер під час Першої світової війни від ран. Мати, іспанка за походженням, працювала прибиральницею в багатих сім’ях. Дитина зростала в злиднях. Освіту Альберу пощастило здобути тільки завдяки допомозі одного з учителів ліцею, який виклопотав для нього стипендію. Під час навчання в Алжирському університеті юнакові доводилося працювати, що призвело до виснаження організму й захворювання на сухоти. Однак юнак був життєрадісним та енергійним, жадібним до знань і розваг, чутливим до краси природи й до глибин духовної культури.

“Я перебував,- писав згодом Камю,- десь на півдорозі між злиднями та сонцем. Злидні не дозволяли мені повірити, нібито все гаразд в історії і під сонцем; сонце навчало мене, що історія – це ще не все. Змінити життя – так, але тільки не світ, який я обожнював”. Захоплення середземноморською природою і французькою філософією через деякий час стали основою його світогляду й естетики.

Камю бере активну участь у громадському житті. 1934 року він вступає до комуністичної партії, з якої виходить через три роки; проводить антифашистську пропагандистську роботу, організовує самодіяльний театр, співпрацює з незалежною лівою пресою. Розпочинає писати перший варіант роману “Сторонній” і нотатки до есе “Міф про Сізіфа”.

Навесні 1940 року Камю вперше приїздить до Франції, куди остаточно переселяється через рік. В окупованій країні він приєднується до руху Опору, друкується в підпільній газеті “Комба”, а згодом очолює її. У 43-44 рр. Камю публікує в нелегальній пресі “Листи німецькому другові”, у яких засуджує спроби виправдати людиноненависницьку ідеологію фашизму. На цей час він уже був відомим письменником, в основі його творчості лежав екзистенціалізм.

Альбер Камю

2. Робота зі словником літературознавчих термінів

Екзистенціалізм (лат. існування) – течія модернізму в літературі. Виникла напередодні Другої світової війни. Характерні риси – суб’єктивізм, індивідуалізм, песимізм, етичне заперечення будь-якого насильства. Представники екзистенціалізму: Г. Марсель, Ж. П. Сартр, С. де Бовуар, А. Камю.

В основі екзистенціалізму, за А. Камю, твердження абсурдності буття, уявлення про світ як про царство хаосу й випадковостей. Людина бере на себе відповідальність за свою долю. Уже акт її народження свідчить про те, що з’явилась вона у світ попри свою волю і бажання. Людина з’являється на світ із смертним вироком, термін виконання якого їй невідомий. Її вбивають хвороби, старість, війна, кати, злидні, навіть сонце, як у романі “Сторонній”.

Людина народжується не тоді, коли лунає її перший крик, а тоді, коли силою свого розуму вона створює себе як мислячу істоту. Тоді вона відмежовується від природи й протистоїть суспільству. Сонце, каміння, море не співчувають людині в її духовній драмі. І суспільство також вимагає від неї покірності й віри в уже існуючі цінності. Воно карає за бунт за допомогою армії, поліції, суду, громадської думки. Таким є внутрішній конфлікт романів і п’єс письменника-екзистенціаліста.

Водночас Камю проголошував, що розум людини, яка усвідомлює абсурдність буття, не мириться і не може змиритися із цим. Людина, що мислить, кидає виклик абсурдові й не має надії остаточно його подолати.

Воєнні й перші повоєнні роки позначені надзвичайною творчою активністю письменника. 1947 року виходить у світ роман “Чума”, у якому, за його власним твердженням, відбувається перехід від “етапу абсурду” до “етапу протесту”.

У 50-х рр. Камю переживає світоглядну й творчу кризу – він не знаходить відповіді на складні питання, які ставить перед ним і суспільством життя. Так, піддаючи критиці й запереченню буржуазне суспільство Франції та всього Заходу, митець не приймає і соціалізм Східної Європи в його сталінському варіанті. 1957 року А. Камю одержав Нобелівську премію.

На початку 1960 року письменник загинув в автомобільній катастрофі.

VI. Закріплення знань, умінь і навичок

Складання психологічного портрета А. Камю за лекцією вчителя

Орієнтовна відповідь

VII. Домашнє завдання

Розповідати про життєвий і творчий шлях А. Камю.

Прочитати роман “Чума”.

Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про історію створення роману “Чума”.

VIII. Підсумки уроку

Інтерактивна вправа “Мікрофон”

Продовжте речення:

– Із філософії екзистенціалізму я зрозумів(-ла), що…

– Особистість А. Камю для мене…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Життєвий і творчий шлях французького письменника Альбера Камю; його філософські та естетичні погляди. А. Камю й екзистенціалізм