Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Роман Панаса Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” став видатною подією в літературі XIX сторіччя. З більшою майстерністю автор зображує картини селянського життя в післяреформений період. Це життя без прикрас, із сумами й радістю. Зі сторінок роману виникають образи селян. Серед них і жіночі образи, начебто живі сходять зі сторінок роману. Найбільше мені подобається Галя, “польова цариця”, як ласкаво називає її Чипка. Та й самому авторові по душі її “веселі очі”, що посміхається “свіже молоде личко”. Виростили, виплекали

її батьки, ні в чому не було відмови. Тому й весела, і бадьора Галя, тому, як червоні яблука, налилися в неї щічки. Але що насправді діється в неї в душі, чи подобаються їй розбійницькі гульбища в рідному будинку, чи радується вона, зустрічаючи чужі, ворожі злодійські обличчя?

Немає, це не по душі розумній, допитливій дівчині, тому, зустрівши Чипку, намагається відвернути його із цього шляху те погрозою, то пещенням. Вона любить Чипку, і любов її вірна, чиста, але не погоджується вийти за нього заміж, якщо він не кине злодійське життя. Галя “лікувала” Чипку своєю любов’ю, своєю вірою. Мотря: “Як ти

ввійшла до нас, те праведне сонце вступило в будинок, немов нам ока засліпила, мир прикрасила рожевими квітами”. Працьовит, весела, всьому дала вона порядок, “де тільки рука її доторкалася або де око дивився, – всі те із хмур, сумного прояснялося, начебто посміхалося”. Галя полюбила матір Чипки Мотрю, тому що для неї Чипкина мати багато значить. Зійшлася Галя близько й із Христею, що про неї говорить: “Уж що багата й гарна, а привітна й увічлива до кожному”. Довелася по душі вона Христі, і от вона вже її кума. Отут розкривається нова Галя. Галя, що до несамовитості любить дітей, хоч і не своїх. Говорить вона: “Як буде дитина, то я, здається, з’їм або задавлю його, цілуючи й пестячи”. Галя – це образ чесної, чуйної, веселої й лагідної жінки. Все йде добре, але змінився Чипка, устав на слизький шлях, спохмурніла Галя, всіма силами намагається допомогти Чипке, повернути його до попереднього життя й благаннями, і угодами, погрозами. Сама розбійницька дочка, вона не хоче миритися зі злодійським життям Чипки, тому що її ніжній натурі противні зло, пограбування, убивства. Тому трагічно й закінчує Галя своє життя: довідавшись, що Чипку забрали в поліцію за вбивство й грабежі, вона повісилася. Не знесла її чесна душа загибелі всіх надій і очікувань на щасливе життя з улюбленим. Не “стало” коханого, змінилися його правдиві слова на розбійницькі дії – не стало й Галі

Дуже рельєфно виходить з-під пера Панаса Мирного й образ Мотрі Жуковни, потім Варениченко. Коли одружився з нею Варениченко, була вона бідною, некрасивою дівчиною. Бідність засіла в будинку Мотрі, що жила в сусідів удвох зі старою матір’ю. Тільки одруження й принесло полегшення. Виявилася Мотря й працьовитої, і господарської: “Як вступила Мотря у свій будинок, те немов знову на мир народилася”. Чепурить його, прибирає; “чисто навкруги – любо глянути”. Але недовгим було її щастя, тому що залишилася вона сама, так ще й “замужньої овдовілої”. “Не судилося Мотрі щастя. Не випробувала вона його змалку; не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужньою вдовою!” Снову бідність, і бідність “невилазная”. А ще й син народився. Мотря в батрацтві, на чужих працює, щоб прокормити стару матір і сина. Важка робота передчасно згорбила Мотрю, убила в ній часточку тепла й любові, тому й б’є вона Чипку, і б’є так, що “синці по місяці не сходили”. Але все-таки таки любила вона його, “як кожна мати своєї дитини”. Коли Чипка виріс, а потім ступив на слизький шлях, це дуже вразило Мотрю. Не сподівалася ця чесна людина, що така їй уготована доля. “Любила ж, ростила, довгих нічок недосипала – рано вставала, пізно лягала…”. На старість знову йде наймичкою. Але от чудова зміна – Чипка став хазяїном, женився. Повеселіла ця жінка, тепло й щастя оселилися в її будинку, заграли радістю старенькі очі. Здійснилося те, про що все життя мріяла, що марилося довгими ночами. Але “не судилося Мотрі щастя”. Син – убивця. За що їй такі мучення! Тому що неправда гуляє по мирі, губить душі людей. Образ Мотрі – образ нужденної жінки, яких була більшість на Україні

Життя Оришки, матері Мотрі, пройшла, головним чином, при кріпосництві, у важкій бідності. Так же згорблена передчасно, переживає вона за дочку, онука, як може підтримує їх. Вона знає багато казок-приказок, своїм недалеким, селянським розумом доходить до правди життя. Розповідає Чипке й про зірки, і про всяких тварин. Дуже любить онука. Коли б’є його мати – завжди захищає, голубить. Часом здається, чи не взяв щось Панас Мирний з пушкінської Орисі Родіонівни, тому що навіть імена однакові, однаково близькі вони до природи, до своїх Корінь, однаково люблять людей, тому що не любити гріх, треба всім прощати. Цьому Оришка й учить Чипку, але не вдається їй передати йому свою любов до життя, свою віру в краще. Чипка зовсім іншої. Дуже важкою втратою була для нього смерть бабки. Хоча й була вона ” стара-стара, як молоко біла, як сухар суха”, але вчила його добру, віддавала свою любов, була єдиної в усьому світі рідною близькою душею (мати завжди працювала). Була Оришка чесною, справедливою, безгрішною людиною все життя, тому й умерла легко, як заснула (не так, як Євдокія).

Є ще в романі образ Христі – дружини Григорія, товариша Чипки. Сирота, наймичка, “весела, моторна й робоча дівчина, хоча й невелика красуля”. Але ця “невелика красуля” так запала в серце Григорієві, що забув він свої мрії про багачку. Христя – гарна господарка, має ошатний будинок. Вона зрозуміла Чипку, зрозуміла, який він насправді. Його слова про правду схвилювали його душу, чесну й правдиву. Початку замислюватися над життям. Іноді не розуміє вона свого чоловіка за те, що він гріб усе під себе, що йому своя сорочка ближче до тіла. З людьми щира, добра, тому й Чипка хоче, щоб у нього в майбутній сім’ї були такі теплі відносини, як у Христі із Григорієм. І недарма “Христя почуває Чипку своїм жіночим серцем”. Коли познайомилися з Галею, то полюбили один одного. “Однаково чули, що добре, що погано, і тому завжди обидві сходилися у своїх думках”. Христя, як і Галя, важко переживає за долю Чипки, коли він стає злодієм, тому що це добра, чуйна людина. Я вважаю, якби в Григорія трапилося якесь нещастя, Христя все б зробила, щоб йому допомогти. Ці жіночі образи дуже різні, але все героїні прагнуть чесно жити, вірять у людей, намагаються осягти життя, хоча це їм не завжди вдається, всі вони намагаються допомогти Чипке повернути його на праведний шлях. Тому вони так подобаються читачам, являють приклад чуйності, доброти, тепла, яким вони зігрівають людей. Я думаю, що ці жіночі образи надовго запам’ятає той, хто прочитає роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний описує життя поневоленого народу. Письменник подає образи нескорених жінок-селянок, які, незважаючи на важкі соціальні, а також психологічні умови, залишаються такими ж чесними, добрими і мужніми. Такими рисами характеру Панас Мирний наділив Мотрю, Галю і Христю, які звикли до важкого, але...
  2. Жіночі образи у романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник обрами жінок: Мотрі, Галі,...
  3. Вибір життєвого шляху в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панаса Мирного Роман продовжив ряд добутків, у яких головним мотивом є активний пошук правди разом із протестом, бунтом проти тих соціальних укладів, що існував у той час. У творі Панаса Мирного фігурою, що більше всіх прагне до правди, є Чипка. Цей герой став ярчайший прикладом типу людей, названих пропащою силою. Сповнений найкращих...
  4. Жіноча доля в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Багато хто з українських прозаїків і поетів (Т. Шев­ченко, Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький та ін.) присвятили свої твори показу жіночої долі. Усі героїні творів знають, що таке важка виснажлива праця, безправ’я, жебрацьке існування та злидні, і дуже рідко – що таке щастя. Яскраво представлена ця тема в романі Панаса Мирного...
  5. Жіночі образи в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. Кілька поколінь проходить перед нашими очима. З-поміж великої кількості персонажів звертають на себе увагу образи трьох жінок. Кожна з них ніби представляє своє покоління: баба Оришка, дочка її Мотря та Галя Гудзівна, Мотрина невістка....
  6. Жіночі образи у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Надзвичайно трагічним постає в романі образ Галі. Вона уособлює дівочу красу, подружню вірність і моральну чистоту – найпривабливіші риси українського національного характеру. Саме в стосунках із Галею якнайповніше розкриваються багатий внутрішній світ Чіпки, його кращі людські якості. Дівчина не сприйняла способу життя свого батька й поставила коханому умову для одруження...
  7. Пошуки ідеалів І проблема вибору у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Як жити? У чому полягає щастя людини? Як досягнути свого ідеалу в житті, в праці? Ці питання найбільше хвилюють молодих людей. Входячи в доросле життя, і Чіпка Варениченко, і Максим Гудзь, і Грицько Чуприненко, герої роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, замислюються над цими проблемами. Сирота Грицько Чуприненко вирішує...
  8. Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і...
  9. Боротьба добра і зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це талановите художнє дослідження української дійсності від зруйнування Січі до так званої “голодної волі”, тобто пореформених років. У ньому знайшли відображення чимало соціальних, національних, історичних, побутових проблем. Але весь твір пронизують болісні роздуми автора над співвідношенням у житті світлих та темних...
  10. “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича...
  11. Характеристика ідеалів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літерарі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів Панаса Мирного в “українську художню прозу ринула повінь народного зізнання я з усім розмаїттям людських характерів”. Так, Панас Мирний своє житгя порівнював з життям народу, зосередив увагу на основній проблемі часу...
  12. Боротьба добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” І Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – це талановите художнє дослідження української дійсності від зруйнування Січі до так званої “голодної волі”, тобто пореформених років. У ньому знайшли відображення чимало соціальних, національних, історичних, побутових проблем. Але весь твір пронизують болісні роздуми автора над співвідношенням у житті світлих та темних...
  13. Проблеми добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Твір відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” багатопроблемний. І однією із найбільш важливих проблем, які порушує автор твору, є проблема добра і зла. Виходячи з позицій народної моралі, якої дотримувався, до речі, і письменник, якою керуємося і ми, добро завжди прекрасне, а зло – потворне,...
  14. Образ народного бунтаря Чіпки в соціально-психологічному романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У 1875 році Панас Мирний разом зі своїм братом Іваном Біликом закінчив працю над багатоплановим соціально-психологічним романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У основу роману було покладено реальне складне життя селянства з його радощами і кривдами, злиденністю і соціальною нерівністю, а також жорстокими діями “захисників” народу. І одним з...
  15. Зображення покріпаченої України у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Видатний український письменник Панас Мирний у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, змальовуючи історію села Піски, витворив майже столітню історію всього українського селянства. Зі сторінок роману постає перед нами Україна, якою вона була до закріпачення. Серед безкраїх степів красувалися, як квітники, веселі хутори, присілки, села. Вільної землі було неозорно....
  16. Проблема занепаду моралі у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Чи можна однозначно сказати, в чому причина моральної деградації людини? Певно, шо це неможливо, бо людина – складна і часом непередбачувана істота. І все ж часто головною причиною морального падіння головного героя Чіпки та його “товаришів” називають лише соціальну, відхиляючи національний бік про­блеми. Проте автори наголошують не стільки на соціальних...
  17. Образи експлуататорів в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Визначним досягненням реалізму авторів роману є правдиві художні узагальнення буржуазно-поміщицьких порядків, підкреслення гнобительської суті всього суспільного ладу царської Росії. У романі напівсатирично виведено образи поміщиків (генеральша, Василь Семенович), земських діячів (Шавкун, Кряжов), чиновників, поліцаїв. Роздумуючи і над особистою недолею, і над всенародним лихом, Чіпка все більше усвідомлює соціальні корені несправедливості....
  18. Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як...
  19. Пошук ідеалів і проблема вибору в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Вершиної української літератури є роман П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Цей твір соціально-психологічний, в ньому соціально-історичний аналіз дійсності поєднується з глибоким психологічним дослідженням внутрішнього світу людини. В алегоричній назві роману звучить головна ідея: воли – алегоричний образ знедоленого селянства – не ревли б, якби було що їсти....
  20. Твір на тему – Боротьба добра та зла в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний став творцем першого в українській літературі соціально-психологічного роману – “Хіба ревуть ясла, як ясла повні?”. Соціальний і психологічний аспекти стали головними під час створення цього роману, зокрема під час змалювання образу Чіпки. Розкриттю основних проблем роману служить добір історично правдивих подій, жанр, композиція, образи, конфлікт, мовно-художні засоби. Роман...
Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”
«
»