Жіноча доля (за твором “Людина”)
Бути особистістю в житті складно, і жінці це вдається важко. Ця проблема не існувала тільки в XIX столітті, вона хвилює багатьох людей і сьогодні. Тому це дуже добре, що ми маємо можливість познайомитися з таким твором, де проблема становлення й утвердження особистості талановито зображена письменницею Ольгою Кобилянською. Йдеться про повість “Людина”.
Про свої Твори Ольга Кобилянська писала, що “вони йшли дорогою серця. І хто мене розуміє серцем, той, може, не кине на мене каменем…” Можна лише здогадуватися, що образ Олени дуже
Десь я прочитала, що творчість Ольги Кобилянської – це яскрава ілюстрація зародження початку феміністичного
Схоже, що письменниця в зображенні долі кожної своєї героїні залишала часточку себе. Протестуючи проти сталої думки, що жінка повинна займатися домашнім господарством, Ляуфер прагне стати поруч із чоловіком у суспільному житті. Цим Кобилянська висловлює свої власні погляди. Але яку ще думку хотіла донести до читача письменниця? Це стосується не тільки того, як суспільство ставиться до жінки, а й того, як сама жінка утверджує себе, наскільки вона дозволить стереотипній думці суспільства взяти гору над її вчинками. І якщо така жінка, наприклад Олена, хоче чогось досягти, то вона мусить зробити свідомий вибір: чи підкоритися стереотипу, чи докладати зусиль для подолання перешкод. На жаль, процес формування стереотипів дуже складний і має багато чинників, та все ж Ользі Кобилянській вдалося у своєму творі довести, що життя – це боротьба, і не тільки для жінок.