Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Засобу створення комічного в “Мина Мазайло”

Засобу створення комічного в “Мина Мазайло”

Двадцяті роки минулого сторіччя в історії розвитку й становлення української літератури напевно самі трагичние. Лише зараз ми відкриваємо для себе творча спадщина багатьох письменників, коториех під час тоталітарного режиму були викреслені з національного й культурного життя або розстріляні або репресовані

Від України відірвали частку її серця – найкращих синів і дочок, які в немилосердно важких умовах захищали все гуманне, відстоювали національні принципи занедбаної України. Серед них і талановитий драматург-новатор Микола Кулиш.

Десять років його письменницького стажу – це десяток п’єс, майже кожна з яких була певним етапом у розвитку суспільно-політичних явищ. Не зміг обійти у своїй Творчості Н. Кулиш тему “міщанства й українізації”. На зламі 20- 30-х років уже було зрозуміло, що українізація закінчилася. Драматизм світосприймання цього питання – основа конфлікту комедії “Мина Мазайло”.

В основі сюжету історія, що здається анекдотичною: службовець тресту “Донвугилля” Мина Мазайло, що живе на Холодній горі в Харкові, вирішив змінити прізвище на Мазенина й узявся за вивчення літературної російської мови.

Виникає питання: чому українець по походженню рішуче повстає проти української мови й культури, відмовляється від власного прізвища, убачаючи в цьому пляма неповноцінності? Але наш герой не самотній у своїх намірах, згадаємо інших героїв з відомих добутків української й закордонної літератури. І Мартина Борулю, і мольеровского Журдена. Проте герой Н. Кулиша відрізняється від своїх побратимів комічними, філологічними спостереженнями над мовою. Деякі сторінки добутку – це гімн мові рідного народу, такий багатої, щедрої, благозвучної. Взяти хоча б діалог Мокни з Уляною, у якому він пояснював значення слова “бринить”: “…говорять – думка бринить. Це треба так розуміти: тільки береться, вона ще неясно – бринить… Губа бринить. Так на селі й говорять: аж губа бринить, так цілуватися хочеться”.

Навіть мещаночка Уля, для якої весь інтерес життя обертається навколо вдалого заміжжя й рукавичок за три сорок, сама стає на захист цієї мови, уважаючи, що слово “дружина”, “дружинонько” гарніше чим “дружина” або “жінка”. Ці ситуації змальовані з м’яким гумором

Проте драматург прибігає до гостро викривальних, нищівних художніх засобів, коли Мова йде про людську обмеженість. Безумовно, об’єктом сатири Н. Кулиша стали процеси українізації в Україні, це взагалі парадоксальний факт. “Українізації по-більшовицькому” дає оцінку Мина Мазайло, серце якого “предчувтвует, що нічого з вашої українізації не вийде, це вам факт, а якщо й вийде, то пшик з бульбочкою, – це вам другий факт…” Завіса лицемірства й фальші закривають всі персонажі добутку. Н. Кулиш висміює обивателя як велике суспільне зло. Такі люди здатні найняти вчительку “правильних вимов” (із чудакуватим прізвищем Баронова-Казино), поміняти прізвище, але вони залишаються духовними покручами. Створюючи шаржевие образи, драматург підкреслює, що тільки глибинне знання вікових традицій народу, його культури, мови, є порукою здоров’я націй. Взагалі діалоги, окремі репліки персонажів створюють комічний початок. Згадаємо радість Мини, коли вона вернулася із загсу, скільки прізвищ: і Бузковий, і Рожевий, і Тюльпанів – вибирай кожне. Але вирок один – звільнення з роботи нашого горя-героя “за систематичний зловмисний опір українізації”.

Гірка іронія Н. Кулиша актуальна й сьогодні, коли зовсім не безхмарно відбуваються процеси відродження української ментальности. Українська мова в царські часи випробовувала всілякі утиски й обмеження. Після революції 1917 року українська культура початку поступово відвойовувати свої законні права. Цей процес підтримали М. Скрипник, народний комісар утворення, Шумский. Їм чинили шалений опір деякі шовіністи й деградуюче міщанство. Треба вказати, що українізація (яка, до речі, була задушена ще в зародку) – змушена акція у відповідь на попередню русифікацію

Микола Гурович Кулиш, що видається український драматург, чи ледве не перший у літературі нового років взяв на себе сміливість так оголена й відкрите показати проблему наступального великодержавного шовінізму, написавши в 1929 році п’єсу-комедію “Мина Мазайло”. Письменник визначає її тему як “міщанство й українізація”. Розкриває він це питання на високому драматургічному, художньому рівні. Головний герой твору Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намагається змінити своє прізвище на росіянку, за його словами, більше звучну. Цим він сподівається підвищити своє службове становище, одержати авторитет серед таких, як він, міщан, навіть сподівається почати нове життя. Але не знаходячи підтримки навіть у власного сина, викличе на допомогу родичів. Це “тітка Мотя” з Курська, для якої “пристойніше бути згвалтованої, ніж українізованої”, і дядько Тарас, палкий прихильник повернення української мови його народу. Він теж висловлює крайню точку зору: “їхня українізація – це спосіб виявити всіх нас, українців, і тоді знищити разом, щоб і духу не було…”

Геній Миколи Кулиша перекинув місток між епохами. Головний герой комедії Мина Мазайло – уперт і сентиментальний, довіряє лише власному серцю. Скільки ж зусиль він, як мольеровский міщанин Журден і Мартин Боруля Карпенка-Карого, прикладає, щоб змінити своє прізвище на російську й благозвучну – Мазенин!

Мина Мазайло бере уроки російської мови, хоча в нього нічого не виходить. Читачам подобається юнацький запал Мокія, його знання й тонке відчуття мови, але й він іноді перебільшує проблему, виглядає смішним. Він підказує додати до “Мазайла” загублену половину “Підмазок”. “Мазайло-Подмазюк” звучить для Мокія як музика

Мокій “ударений мовою”, єдине, чим він захоплений – це багатством українського слова. Але позитивний герой з нього – ніякий! Мока дійсно має глибокі знання з української історії, фольклору. Він романтик і мрійник, і більше нічого. Згадаємо епізод, коли він хоче потонути в любові Ули й нічого іншого не знаходить, що сказати: “Уля! Давайте я вас українізую!” – це виглядає смішним. Син не може протистояти бажанню батька

Автор намагається переконати свого героя. Тому в критичну хвилину перед Миною з’являється його дід-запорожець і порушує суворе питання: “Ти моє знамените прізвище міняєш?” І знову ракурс в історію… Колись Мазайла-Квачи користувалися більшою пошаною серед козаків, тому що змазували цими квачами дерев’яні колеса возів. А під час битви вони не скрипіли та і їхали швидше й тихіше, щоб не привертати увагу ворогів. Яка видатна історична професія! Кожна подія, кожна фраза цього пращура здобуває грандіозних розмірів. Тому що все українське знищується, стійкості поглядів і ворожості до історії, культурі можна лише позаздрити

Тітка Мотря яскравий цьому приклад. Побачивши на вокзалі напис українською мовою ” Харків “, вона цілком серйозно запитує: “Навіщо, …навіщо ви нам зіпсували місто?” Те, що в українській опері “Тараса Бульба” артисти співають по-українському вона називає “неподобством”.

Що стосується Лини й Рини, те вони повністю розділяють зневагу Мини до всього українського. Хоча постійно любуються перед дзеркалом, як шляхетні дівиці. Між собою мати й дочку розмовляють грубо, з лайками й вираженнями. Отже, у своїй комедії Н. Кулиш зумів гостро висміяти й засудити національну упередженість і перевагу – від “домашнього” українського націоналізму до великоросійського шовінізму


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує...
  2. Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” І. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її...
  3. Засоби творення комічного у “Мина Мазайло” Двадцяті роки минулого століття в історії розвитку і становлення української літератури чи не найтрагічніші. Лише зараз ми відкриваємо для себе творчу спадщину багатьох письменників, яких за тоталітарного режиму було викреслено з Національного і культурного життя або розстріляно чи репресовано. Від України відірвали частку її серця – найкращих синів і дочок,...
  4. Характеристика образу Мини Мазайло за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у своїй п’єсі “Мина Мазайло” засудив і дотепно висміяв українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого роду. Мина Мазайло – службовець у Харківській установі. За походженням він українець, чим дуже не задоволений. Адже вважає, що його колоритне прізвище Мазайло закриває йому всі шляхи до кращого життя....
  5. Засоби комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть...
  6. Твір за комедією “Мина Мазайло” Проблема національного самовизначення в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна...
  7. Засоби творення комічного в творі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш був справжнім живописцем характерів в українській драматургії початку XX століття. Починаючи працювати над п’єсою, він перш за все ставив перед собою завдання змалювати живий, типовий, колоритний, до цього ні у кого не відтворений художній образ. І щоб ознайомитися з такими живими народними характерами, митець мандрував Україною, подорожуючи навіть...
  8. Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами національної самосвідомості, своєї мови, держави....
  9. Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
  10. Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
  11. Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою....
  12. Художнє втілений проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця…” Мина – реальна...
  13. Проблема українізації в п’єсі Н. Кулиша “Мина Мазайло” Микола Кулиш – видатний драматург першої половини XX сторіччя. Художньо завершені, остроконфликтние його добутку одержали визнання не тільки на Україні, а й далеко за її межами. П’єси Н. Кулиша відзначаються гостротою проблематики, актуальністю, емоційною напруженістю, рельєфним зображенням характерів. В 20-х роках нашого сторіччя дуже актуальної була тема міщанства, що намагається...
  14. “Мина Мазайло” Миколи Куліша – “філологічна п’єса” “Мина Мазайло” – це твір про трагікомічність життя, про людські характери і вподобання, про вічну силу кохання. Але найперше – це твір, у якому гостро стоїть проблема вибору: бути справжнім патріотом України чи перетворитися на людину без роду і племені, яка відмовляється від свого коріння, від рідної мови. Твір “Мина...
  15. Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” МИКОЛА КУЛІШ МИКОЛА КУЛІШ Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” У цьому творі видатний український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти й у наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі:...
  16. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора й сьогодні У творі “Мина Мазайло” найвидатніший український драма­тург XX ст. Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І знову з великим успіхом іде п’єса на сценах театрів, а це значить, що вона не втратила своєї актуальності, свого виховного значення й примушує нас смія­тися з комічних ситуацій, у...
  17. “Мина Мазайло” – філологічна п’єса 1923 року Микола Куліш пише п’єсу “Мина Мазайло”, темою якої є міщанство й українізація. Свою комедію письменник створив на “живому матеріалі”, чкий дало йому спостереження над запроваджуваним у 20-ті роки процесом українізації. У п’єсі поставлено одвічне питання: бути чи не бути українській мові? Комедію цю свого часу хтось із критиків...
  18. Сучасність звучання драматичного твору “Мина Мазайло” У цьому творі видатний український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти й у наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та...
  19. Значення п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” вчора і сьогодні У цьому творі найвидатніший український драматург двадцятого століття Микола Куліш яскраво зобразив процес українізації, який відбувався у двадцяті роки. І саме завдяки цьому п’єса не втратила своєї гостроти і в наш час. Чому? Тому, що дійсність того часу і наше буття схожі: в Україні відбувається процес відродження національної культури та...
  20. М. КУЛІШ. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ. “МИНА МАЗАЙЛО” Варіант 1 1. М. Куліш, як і Ю. Яновський, народився… А На Харківщині. Б Сумщині. В Херсонщині. Г Миколаївщині. 2. Художній і літературний хист почав виявлятися у майбутнього письменника під час: А Захоплення ним музикою. Б Навчання у 5-му класі приватної школи. В Відвідування гуртку мистецтва місцевої інтелігенції. Г Його...
Засобу створення комічного в “Мина Мазайло”
«
»