Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя)
І. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVІ-XVІІ ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів).
ІІ. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи:
1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать);
2. Спосіб життя (звичнішим для нього є козацьке життя, в походах та бійках, на доброму коні у чистому полі; вважає, що тільки Запорозька
3. Тарас Бульба – досвідчений полководець, мужній вояка (бився з поляками, турками, татарами: “Немає жодного козака, рівного йому в доблесті”; козацьке братство для нього дорожче за спорідненість; за його розум, товариськість, сміливу вдачу і волю козаки обирають його отаманом; під час битви він завжди у центрі);
4. Тарас Бульба і сини Остап та Андрій (хоче виховати з них справжніх запорожців; пишається їхніми успіхами під час навчання, пишається, спостерігаючи їхню героїчну поведінку під час першого бою; високо оцінював мужність Остапа, підтримав його
5. Загибель Тараса (після смерті Остапа Тарас Бульба стає жорстоким месником; богатиря Тараса подолали лише тридцять чоловік, що звисли по його руках і ногах; вмираючи, він думав про товаришів, про рідну землю).
ІІІ. Тарас Бульба – узагальнюючий образ патріота, захисника рідної землі.