“Заклик до єдності слов’янських народів у поемі Т. Г. Шевченка “Єретик”
Тарас Григорович Шевченко гаряче підтримував справедливу боротьбу чеського народу за національне визволення від німецького гніту. Йому завжди була небайдужою доля поневолених народів, а слов’янських той поготів.
Поему “Єретик” автор присвятив сучасникові, чеському вченому Павлу Йозефу Шафарикові, котрий на думку Шевченка сприяв братанню слов’янських народів. Під час написання цього твору поет проявив чималий інтерес до проблеми єдності слов’ян. Про його прихильність свідчить той факт, що прообразом головного героя поеми
Поет висловлює думку, що слов’янські народи чекає велике майбутнє. Йому боляче від того, що діти слов’ян ростуть у кайданах, забувши про свою національну честь і гідність. У щирому захопленні славить він вченого Шафарика за те, що той не дав потонути нашій правді в німецькій пучині.
В останній частині поеми Шевченко розповідає про твердиню фальші та підступництві – про Ватикан. Римського папу він називає годованим чернецем. Підручні папи “зрадливі мов Іуда”,
В поемі “Єретик” поет висловлює заклик до слов’ян, в чиїх жилах тече споріднена кров, покинути ворожнечу, розкрити очі. Він марить тим моментом, коли обіймуться брати і заговорять один з одним словом тихої любові.