Заклик берегти, шанувати рідну мову в поезії “Українська мова”
В. Самійленка з дитинства оточувала українська атмосфера: бабуся розповідала йому казки, у хаті лунали пісні та українська мова. Великий вплив на майбутнього поета мав Шевченко. Роздуми в поезіях В. Самійленка – це переважно думка про смертність людини, про її безсилля супроти вічності, про безсмертя поезії. У своїй творчості він приділяє увагу висвітленню проблеми української мови.
Один із своїх віршів поет присвятив Великому Кобзарю. “Українська мова” – це, по суті, поетична розповідь про історію нашої мови від її занедбання
Так в пилу на шляху наша мова була,
І мислива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її,
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець, як в оправу, ввела…
Автор закликає наслідувати Шевченка, продовжувати його шлях до возвеличення рідної мови. Мова – це найбільше багатство, що є у народа, те, що здолає будь-яких ворогів. Саме
Своїм віршем В. Самійленко не лише закликає любити та берегти рідну мову, але й розкриває величезну роль Т. Шевченка в розвитку української мови та літератури.