Заглиблення в людську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання й дружби в сонетах Шекспіра
УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 8 КЛАС
II семестр
ЗЛЕТ ЛЮДСЬКОГО ДУХУ В ЛІТЕРАТУРІ ДОБИ ВІДРОДЖЕННЯ
УРОК № 67
Тема. Заглиблення в людську психологію, поетизація людини та краси її почуттів, оспівування кохання й дружби в сонетах Шекспіра
Мета: продовжити роботу над сонетами Шекспіра; працювати над виразним читанням поетичних творів; здійснювати міжпредметні зв’язки; розвивати образне мислення, творчі здібності; виховувати шанобливе ставлення до почуттів інших людей.
Обладнання: тексти сонетів В. Шекспіра.
Сонети
В. Вордсворт
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань
“Гра з числами”
На дошці розташовані аркуші паперу з написаними числами. Необхідно обрати число й пояснити, як воно стосується сонетів Шекспіра.
Читання сонетів Шекспіра напам’ять
ІІ. Мотивація навчальної діяльності
– Сонети Шекспіра вважають ліричним щоденником автора. І не випадково англійський поет В. Вордсворт писав: “Сонети – це ключ, яким Шекспір відмикає своє серце”.
– Як ви розумієте ці слова?
(Відповіді учнів.)
В. Вордсворт у своєму вислові
ІІІ. Вивчення нового матеріалу
Робота в групах
Група № 1
СОНЕТ № 130
Ее глаза на звезды не похожи,
Нельзя уста кораллами назвать,
Не белоснежна плеч открытых кожа,
И черной проволокой вьется прядь.
С дамасской розой, алой или белой,
Нельзя сравнить оттенок этих щек.
А тело пахнет так, как пахнет тело,
Не как фиалки нежный лепесток.
Ты не найдешь в ней совершенных линий,
Особенного света на челе.
Не знаю я, как шествуют богини,
Но милая ступает по земле.
И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненьях пышных оболгали.
Завдання: прочитати сонет, визначити тему, ідею та художні засоби, використані в поезії, спробувати знайти нове у змалюванні героїні сонету, намалювати образи, оспівані в сонеті.
Можлива відповідь
Сонет № 130 присвячений смаглявій коханій ліричного героя. Весь вірш побудований на порівнянні коханої з тим ідеалом, який раніше описувався у сонетах: очі як зорі, вуста як корали; шкіра біла, мов сніг; щоки як троянда; тіло пахне, мов фіалка. Автор упевнено і навіть з викликом описує усю невідповідність коханої загальноприйнятим канонам краси і робить висновок про те, що він щирий у своєму вірші та ставленні до жінки, на відміну від тих поетів, які перебільшували принади своїх дам.
И все ж она уступит тем едва ли,
Кого в сравненьях пышных оболгали.
Група № 2
СОНЕТ № 141
Мои глаза в тебя не влюблены,-
Они твои пороки видят ясно.
А сердце ни одной твоей вины
Не видит и с глазами не согласно.
Ушей твоя не услаждает речь.
Твой голос, взор и рук твоих касанье,
Прельщая, не могли меня увлечь
На праздник слуха, зренья, осязанья.
И все же внешним чувствам не дано –
Ни всем пяти, ни каждому отдельно –
Уверить сердце бедное одно,
Что это рабство для него смертельно.
В своем несчастье одному я рад,
Что ты – мой грех и ты – мой вечный ад.
Завдання: прочитати сонет, визначити тему, ідею, художні засоби, що використані в поезії, спробувати знайти нове у змалюванні героїні сонета, намалювати сонет, його образи.
Можлива відповідь
У сонеті № 141 ліричний герой відверто говорить про розлад серця і розуму, почуття та думки. Він протиставляє реальне бачення своєї коханої, яка не відповідає стандартним канонам краси зовнішньої та внутрішньої, почуттю серця, яке кохає її та приймає такою, яка вона є.
Герой розуміє, що це кохання не принесе йому щастя, про це свідчить негативно забарвлена лексика: “бідне серце”, “смертельне рабство”, “у своєму нещасті”, “ти – мій гріх”, “ти – моє вічне пекло”. Традиційний мотив любові – страждання ускладнюється розумінням невідповідності коханої ідеалам краси зовнішньої і духовної.
Група № 3
СОНЕТ № 143
Нередко для того, чтобы поймать
Шальную курицу иль петуха,
Ребенка наземь опускает мать,
К его мольбам и жалобам глуха,
И тщетно гонится за беглецом,
Который, шею вытянув вперед
И трепеща перед ее лицом,
Передохнуть хозяйке не дает.
Так ты меня оставила, мой друг,
Гонясь за тем, что убегает прочь.
Я, как дитя, ищу тебя вокруг,
Зову тебя, терзаясь день и ночь.
Скорей мечту крылатую лови
И возвратись к покинутой любви.
Завдання: прочитати сонет, визначити тему, ідею, художні засоби, що використані в поезії, спробувати знайти нове у змалюванні героїні сонету, намалювати сонет, відтворити його образи.
Можлива відповідь
Сонет № 143 присвячений темі кохання. Але для її розкриття використаний незвичайний, як для високої любовної лірики, прийом: кохана та ліричний герой порівнюються з образами простого, “низького” життя, які не описувалися раніше у сонетах, присвячених ідеальній жінці. Так, кохана порівнюється із матір’ю, що прагне наздогнати курку чи півня, у той же час позбавляючи уваги свою дитину. Ліричний герой, що чекає, поки кохана втілить свою мрію та повернеться до нього знову, порівнюється із дитиною, що кличе матір і страждає через розлуку. Він сподівається, що як матір повертається до своєї дитини, так і легковажна кохана згадає про нього та повернеться.
Група № 4
СОНЕТ № 147
Любовь – недуг. Моя душа больна
Томительной, неутолимой жаждой.
Того же яда требует она,
Который отравил ее однажды.
Мой разум-врач любовь мою лечил.
Она отвергла травы и коренья,
И бедный лекарь выбился из сил
И нас покинул, потеряв терпенье.
Отныне мой недуг неизлечим.
Душа ни в чем покоя не находит.
Покинутые разумом моим,
И чувства и слова по воле бродят.
И долго мне, лишенному ума,
Казался раем ад, а светом – тьма!
Завдання: прочитати сонет, визначити тему, ідею, художні засоби, що використані в поезії, спробувати знайти нове у змалюванні героїні сонету, намалювати сонет, його образи.
Можлива відповідь
Сонет № 147 присвячений опису любовних страждань ліричного героя. За допомогою яскравих метафор (любовь – недуг, разум – врач) автор передає почуття героя, який відчуває любов як хворобу і не може вилікуватися через те, що душа потребує знову і знову “того же яда…, который отравил ее однажды”. Лікує героя розум, але серце з ним у розладі, і “бедный лекарь выбился из сил и нас покинул, потеряв терпенье”.
Захоплений фатальною пристрастю, закоханий, якого полишив розум, ще довго буде вважати “раем ад, а светом – тьму!”
Останні слова натякають на те, що кохана ліричного героя має недоліки не лише у зовнішності, але й у своїй душі, що було нетрадиційним для любовного сонета.
Виступ представників груп, презентація малюнків
IV. Підсумок уроку
Сонети В. Шекспіра – одна з найпрекрасніших сторінок інтимної лірики світової літератури. Знавець людської психології, поет оспівує почуття кохання і дружби, захоплюється людиною та красою її почуттів.
В. Шекспір вніс у традиційний сонет чимало нового: він змінив його форму, доповнив тематику, присвятивши окремі вірші дружбі, замість ангелоподібного ідеалу створив образ коханої – реальної жінки, яка теж заслуговує на велике кохання.
V. Домашнє завдання
Прочитати трагедію В. Шекспіра “Ромео та Джульєтта”.
(2 votes, average: 2.50 out of 5)