Забобони і віра
Напевне, кожен із нас стикається із чимось, що сьогодні називається забобоном. Це народні уявлення, вірування, пов’язані з пересторогою, обмеженням. Вони з’являлися протягом розвитку народів, як свідчать дослідники, внаслідок їхньої неосвіченості. Можливо, на сьогодні вони й не мають логічного підгрунтя, однак не можна просто перекреслити їхнє існування. Звичайно, ставлення до чорного кота сьогодні здається смішним, та з іншого боку – величезна кількість прикмет бере своє коріння також із забобонів. Наприклад, у багатьох українських
Віра – це визнання чого-небудь істинним без попередньої перевірки цього факту. Церква визнає істинною та єдиною віру в Бога. Але навіть до того, як слов’яни стали християнами, вони вірили у своїх, інших богів. Мені здається, віра бере свій початок там само, де й забобони. І говорити тільки про неосвіченість народу, котрий вигадує
Віра й забобони – особиста справа кожного. Сьогодні, коли людина розкрила багато таємниць природи, пояснила велику кількість таємничих для своїх пращурів речей, існує й одне, й інше. Навіть справді віруюча людина часто не може позбутися забобонів, хоч як їх не забороняє церква. Мені здається, що віра й забобони завжди будуть залишатися з людством, оскільки це його спадок від пращурів.