Ні для кого не секрет, що останні кількасот років людина шкодить природі. Найбільших масштабів це руйнування досягло у XX столітті. Нині настав час глибоко замислитися над долею людини і природи взагалі.
Можна сказати, що людина сама себе вилучила з природи. За різними точками зору, це сталося або з початком використовування вогню, або з появою перших поселень, які ще дуже віддалено нагадували сучасні міста. Людина мовби розірвала пуповину, яка зв’язувала її з усім світом, зосередившись на суто побутових проблемах, а згодом – на політичних
і економічних. З тієї далекої пори людство почало використовувати природу жорстокіше від найостаннішого раба. Ми забули, що природа є нашою матір’ю майже в прямому розумінні цього слова. Чим далі – тим більше. XX століття залишило нам у спадок вичерпані надра, забруднені ріки, отруєне повітря. Яким же шляхом підемо ми, люди третього тисячоліття від Різдва Христова?
Для того, щоб переважна більшість людей звела до мінімуму свій шкідливий вплив на природу, треба створити відповідні умови. А перші кроки до поставленої мети, виявляється, дуже прості. Наприклад, бензинові автомобільні двигуни треба
якнайшвидше замінити на водневі й кисневі – тоді замість отруйних газів такий мотор буде викидати просто чисту воду. Енергію теплових електростанцій треба замінити енергією вітру, води, сонця, морського прибою. А перш за все треба позакривати всі АЕС – ці міни вповільненої дії, від яких не знаєш, чого чекати. Синтетичні вироби, чи то одяг, чи їжа, треба замінити натуральними. Бачите, яка картина вимальовується? Насправді це дуже просто – зробити перший крок до самовдосконалення, наслідком якого стане кінцеве одужання довкілля. Тоді і люди будуть здорові, і гаї зелені, і море синє, і сонце золоте. Просто тоді буде все так, як створив натхненний батько всього Всесвіту – Господь Бог.