“З джерела народної творчості”

В українській народній творчості ховаються неабиякі скарби. Однак найбільшою її окрасою в усі часи вважалася пісня. Немає в світі такої людини, яку б не зачарувала щира українська пісня. Її сила і велич в тому, що з піснею ми народжуємось, і з піснею помираємо.

Перші звуки, які ми сприймаємо в своєму житті, – це милозвучні нотки колискових пісень, які, схилившись над колискою, співає нам мати. Їх ніжна, лагідна мелодія заспокоює дитину, проводить її в світ кольорових безтурботних малечих сновидіть.

Є в нас і народні пісні, які немов живі

істоти сумують і радіють, сміються і ридають разом з кожним, хто їх озвучує.

Героїчні захисники своєї української землі оспівуються в стрілецьких піснях. Вони є гордістю народу, його славою.

Головною окрасою пісенної народної творчості є обрядові пісні. Цим видом української пісні повсякчас прославляли звичайну людину. Саме ці пісні передають духовну красу нашого народу. Перед новорічними та різдвяними святами співаються колядки та щедрівки, головним текстом яких є побажання добра і злагоди господарям, багатого врожаю, щедрих гостей. Весною з усіх куточків України ллється чарівливий мотив веснянок,

в котрих оспівується пробудження природи.

Таким чином, суть народної пісні в тому, що в таких невеликих перлинах народної мудрості та багатства вміщається духовність, мудрість, народний досвід. Тому народна пісня була, є і залишиться безсмертною, як і сам український народ.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

“З джерела народної творчості”