Яке щастя бути романтиком!
Ви часом скаржитеся, що жити, може бути, прийде вам недовго. Але на таке життя, який живуть інші з вас, навіть і дня витратити шкода. Але ж усякий день неповторний! І несе в собі завжди щось нове. І в кожній людині, як говориться, є іскра божия. Не можна дати їй згаснути. Пастух, що проводжає в поле череда, із благоговінням зустрічає кожну висхідну нову зорю – вона ніколи не буває схожої на вчорашню, але щораз розпалюється в новому, несподіваному блиску й новій грі фарб,- цей пастух більше романтик і поет, чим Сальери, що хоча й був талановитим композитором,
Щоосені я спостерігаю чарівні для мене картини, коли діти вперше йдуть вшколу.
Скільки трепетного хвилювання на їхніх милих особах! Скільки таємничого, захоплюючого розкриє перед ними зараз їх перший шкільний день! І чому ж року через два-три ми вже не бачимо цього трепет; цієї спраги прилучення до принадності пізнання? Де ж, на
Говорять, для романтики немає місця на землі. Адже не все-таки можуть перемагати космос! Але космос перемогли не тільки тих, хто вдостоївся щастя перебороти ньютонову механіку й земне притягання. Це була перемога всього радянського народу. Для торжества її трудилися мільйони радянських людей: учені, винахідники, філософи, інженери, лікарі, звичайні робітники, можливо, і ти сам, читач! Та й перемога полягала не тільки в казковому польоті. Поле був апофеозом! Перемога ж була у величезній праці, у безустанних зусиллях усього нашого народу, у тих великих ідеях, які надихають на боротьбу за краще майбутнє
“Щасливі країни, серед яких виникають такі люди, учителі сучасників і нащадків. Нев’янучий лавр, яким увінчується велика людина, лягає також на чоло його народу”,- сказав Тургенєв. Ці лаври лягають і на твоє чоло, дорогий читач. Помни про цьому й пишайся своїми великими сучасниками. Помни й про те, що справа не у відсутності місця для подвигу й романтики, а у відсутності ідей і великих цілей у душі тих, хто так думає. Помізкуй сам спокійно про цьому, і ти переконаєшся, як це справедливо.
Як пі дивно, думка про відсутність приводу для подвигу збігається з такими ж поглядами молоді в буржуазних країнах. Але там суспільство роздирається соціальними протиріччями. У нього немає майбутнього, а отже, і немає великих цілей, які могли б захоплювати молодь на подвиг. Там все вирішує успіх. Л в успіху – гроші
Тому не намагайся походити па цю молодь або наслідувати їй, наш юний сучасник. Тобі чи тужити? Оглянься навколо. І ти переконаєшся, що все прекрасно, все дивне поруч із тобою. Щоб знайти прекрасне, зовсім не обов’язково його шукати тільки на війні або в космосі. Треба вміти бачити
Іноді в суперечках деякі мої співрозмовники у відповідь на докори, звернені до них, говорять: а ви виховуйте нас. Правильно. Вас треба виховувати, будити в душі вашої мрію й потребу до прекрасного. Однак потрібна й зустрічна хвиля: потрібна добра воля, твоє бажання й відкрите серце, що повинне відгукуватися на добрі ради. Повір, що праця людини, який би він не був, завжди шляхетний, тому що праця – основа всього прекрасного в нашому житті
Подумай тільки, як багато благ тобі дає твоя сім’я, у якій ти живеш, школа, що тебе вчить. Ти одягнений, взутий, ситий, ти одержуєш задоволення, тебе лікують, про тебе піклується не тільки сім’я, але все суспільство. А сам ти, у відповідь на ці блага, що можеш дати суспільству? Яку користь? Якщо ти будеш міркувати над цим питанням, ти переконаєшся, що багато чого можеш зробити сам, щоб життя не тільки твоя, але й всіх була краще. Отоді ти” і відчуєш, як прекрасне життя, який це безцінний дарунок. І він даний тобі зовсім не для неробства й насолоди, не для того, щоб жити тільки для себе, але й для інших: їм потрібна твоя допомога, вони мають потребу в тобі, у твоїх молодих руках, у твоєму серці, де, точно скарб, зарите “священне зерно” романтизму. І якщо ти сам не можеш знайти до нього ключа, не відкидай безтурботно дружні руки: вони тягнуться до тебе отовсюду.
Подумай тільки, який величезне зрушення зроблене розумом людським з тих пор, коли древні мислителі Еллади вперше намагалися опанувати поняттями матерії, духу й сили. А перед тобою відкривається небачене, грандіозне видовище перемоги людини в пізнанні Всесвіту. Дух захоплює, коли тільки думаєш про цьому
Як же можеш ти равнодушно, без романтичного вогника, готуватися до завдання, вирішувати яку прийде тобі й твоїм одноліткам? І я впевнений, що більшість із вас, друзі,- романтики. Ми ще з вами вчимося жити, і читаємо книги, і пам’ятаємо девіз із роману Каверіна “Два капітани”: “Боротися й шукати, знайти й не здаватися!” Ми пливемо до щасливих гаваней і з вами разом чуємо голос капітана: “Так тримати!” І відповідаємо йому. “Їсти так тримати!”
(1 votes, average: 5.00 out of 5)