Яка історична основа поеми І Франка?
Іван Вишенський – реальна історична особа, основні історичні факти, зображені І. Франком у його поемі, справді мали місце. Відомо, що І. Франко, перш ніж написати свій твір, докладно вивчав матеріали життя І. Вишенського, написав наукову статтю про цю постать та відповідну добу в нашій історії. Іван Вишенський був відомим літературним та громадським діячем, коли в Україні точились дискусії навколо Унії, відбувся розкол церкви. Він відомий нам своїми творами “Викриття диявола-світодержця”, “Послання до єпископів” та іншими. Він насправді
Як співвідноситься історична правда та художній вимисел у творі? До фактів,, відомих Франкові з історичних матеріалів, він додав елементи художнього вимислу. Ясна річ, нам нічого не відомо про те, як відбувалась церемонія, коли Іван Вишенський відійшов від світських справ й усамітнився в печері, ставши монахом-відлюдником. І, звісно, ми не знаємо, які думки та переживання були на серці Вишенського. Додаючи
Окрім переосмислення історичних фактів, Іван Франко вкладає в свою поему проблематику філософського та морально-етичного характеру. Це проблема вибору, проблема патріотизму, служіння Батьківщині, проблема віри та дороги до Бога.
Поема – жанр, що утворюється на перетині двох літературних родів – епосу та лірики. Отже, це ліро-епічний твір. Від лірики поема успадкувала віршовану форму та увагу до внутрішнього світу персонажів, але акцент ставиться все ж не на переживаннях, а на фабулі, тобто на епічному началі. Жанр поеми дуже давній, він виник та розвивався ще за античних часів.
Іван Франко відчував щире зацікавлення постаттю Івана Вишенського, вивчав його ідеї та моральні настанови. Досліджував історичні документи, присвячені Вишенському та його історичному часу. Франко переклав твір Вишенського “Облічєніє диявола-миродержця” сучасною Франкові українською мовою. Цей твір побудований на основі легенди з Євангелія, у якій диявол спокушає Ісуса Христа. Біблійні образи переосмислені Вишенським. Йдеться про простолюдина, який захищає традиційну православну віру, і продажне панство, яке піддається спокусі і готове змінювати віру, свої цінності заради вигоди.)
Іван Франко написав статтю “Іван Вишенський, його час і письменницька діяльність”, у якій описав історичні відомості про. епоху Вишенського та його життєвий шлях, схарактеризував моральні засади давнього письменника, основні його Твори. У цьому творі поєднано історичну правду, яка переважає, і елементи художнього вимислу. Відомо, що зібрання 1621 року у Луцьку дійсно відбулось і на ньому справді було вирішено просити Івана Вишенського про повернення на батьківщину. Вишенський жив тоді на горі Афон, останні роки він провів у печері, де й помер у 1620-х роках. У поемі автор ставить проблему морального вибору, головний герой робить свій вибір, але шкодує про нього. Наприкінці поеми вміщено метафоричний епізод: Вишенський просить Господа вчинити диво, навчити його ходити по воді чи по променях, щоб він міг наздогнати човен з посланцями. Після палкої молитви в серці Вишенського настає гармонія, спокій, стається своєрідне прозріння. Він ступає на золоте проміння і щезає, в печері нікого не лишається, – тільки хрест, який головний герой поеми притискав до себе під час молитви. Цей епізод метафоричний, сповнений символічного змісту.
(2 votes, average: 3.50 out of 5)