Як зберегти сім’ю від руйнування (за романом Ю. Яновського “Вершники”)
Проблема сім’ї, батьків і дітей завжди була актуальною. Ще древній філософ Аристотель говорив про те, що між батьками й дітьми існує прірва, певні протиріччя, які іноді закінчуються трагічно. Спробую довести об’єктивність цієї тези на прикладі окремих художніх творів. Згадую роман Панаса Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, у якому на тлі людського життя вимальовується образ Чіпки та його матері. Мотря не знала щастя ні до заміжжя, ні тоді, коли вийшла заміж і народила сина. У її житті – біда за бідою. Юридично вільна, у світі несправедливості
Доля. Здавалося, усміхнулася матері. Та це щастя було куцим: Чіпка знову почав заливати очі горілкою. Мати зробилася чорною, вона
Дещо по-іншому проблему руйнації родини розробляє А. Тесленко в повісті “Страчене життя”. У центрі уваги – звичайна селянська сім’я. Оленка – сором’язлива, розсудлива – старша донька в родині. Батьки не хочуть її долю пов’язувати з землею, а тому й віддають дівчинку спочатку на навчання до сільської школи, а далі до міської. Оленка – краща учениця. Багато читає, до всього виявляє допитливість. Вона прагне до знань, марить про роботу вчителя. Але мрії так і залишилися мріями. Трагедія головної героїні в тому, що “велике”, про яке вона мріяла, про яке розповідала своїм друзям, було для неї абстрактним поривом, не підкріпленим конкретними діями. її протест проти релігії, лицемірних служителів церкви, земських діячів, дикості й патріархальності селянського побуту – це виклик чесної, непримиренної до зла, волелюбної людини з демократичного оточення. Однак, стикаючись з дійсністю, Оленка розчаровується не тільки в ідеалах, айв житті. Батьки докоряють доньку за нібито марно витрачені гроші на навчання; примушують писати наклеп на родичів… І дівчина, дійшовши висновку, що у світі зла, неправди та приниження немає місця світлій натурі, кінчає життя самогубством. “Тепер батько й мати, сестричка обсадили вічне місце її любисточком, барвінками, вишеньками, клейонками. На хресті берестовому, невеличкому, прибили іконочку матері божої. Батько світить увечері в хаті, читає Псалтир за упокій; мати голосить”. Може б і, не трапилося трагедії, якби в сім’ї була гармонія, взаємопорозуміння?! Запитання риторичне!
Значні розбіжності між батьками й дітьми виявляються в час випробувань: соціальних, політичних.
У повісті Ю. Яновського ” Вершники ” – перлині творчості письменника – вісім новел, “Подвійне коло” – одна з них. В основі новели – шквал подій 1919 року: лютували шаблі, коні бігали, без вершників, і Половці не пізнавали один одного. Андрій, білогвардійський офіцер; Оверко, солдат Петлюрівської армії; Панас, махновець; Іван людина комуністичної моралі; чотирнадцятилітній Сашко – всі вони сини Мусія Половця. Виховані на традиціях українського народу, юнаки стали виразниками різних класово непримиренних груп. Загострення класових суперечностей й забезпечує конденсацію новели, в основі якої страшна життєва правда: перед батьковою хатою брат убиває брата. Безумовно, тут є певна гіперболізація, однак ідейна спрямованість новели в словах старого Мусія: “Тому роду не буде переводу, в якому браття милують згоду”. Додамо від себе: у тій родині буде покій, повага, де батьки й діти розуміють одне одного, де батьки не нав’язують свою точку зору, а допомагають дітям формувати досвід.
У драмі О. Коломійця “Дикий Ангел” розповідається про робітника – пенсіонера, главу сім’ї, який ніколи не знав відпочинку. Своїх дітей Ангел виховує в суворому трудовому ритмі. Син Павлик, навчаючись, працює на заводі; середнього сина Федора батько злучає до надурочної роботи; Петру радить віддаватися улюбленій справі… Батько дбає про те, щоб діти більше заробляли, адже від цього залежить добробут їхньої сім’ї. Бувають у сім’ї й непорозуміння, однак батькових морально-етичних порад діти дотримуються у своєму житті. Найемоційнішою й найвиразнішою є п’ята картина драми. На подвір’ї в батька збирається вся родина повертаються додому діти, поєднуються закохані серця. Зустрічають всі рідні, але…їх покидає Платон, серце якого після скількох життєвих випробувань зупиняється. Батько йде з життя, пам’ять про нього залишається в серцях рідних йому людей.
На нашу думку, згадані творі несуть у собі потужний морально-виховний заряд. Вони допомагають молодому поколінню орієнтуватися в калейдоскопічному коловороті нашого життя, сприяють осмисленню й вибору людських цінностей.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)