Як тебе не любити, Харків мій!

Напевно, кожна людина вважає, що його місто або сіло, де він народився й живе, – найкращий куточок на землі. Це й зрозуміло, тому що це місто – єдиний, неповторний. Він виплекав тебе на своїх долонях, збагатив своєю касою, подарував друзів. Ти – його часточка, його надія. Таким для мене є мій Харків: добрий і чесний трудівник, допитливий дослідник, культурний діяч. Цей другий по величині місто України. Він розташований на перехресті трьох рік: Лопань, Уды й Харкова. У ньому дивно переплітаються сива й знаменита давнина й захід молодості, модернізовані

новобудови й величезні шедеври архітектури минулих сторіч. Він серйозний, поважно тихий. Головна й найкраща вулиця міста, його історичний центр – вулиця Сумська

Я щиро й ніжно люблю свій рідний куточок землі. Найбільше він мені подобається у весняному цвітінні каштанів і яблунь, наповнений ароматом бузку й свіжого зеленого одягу дерев. А який він загадково дивний узимку! У цю пору року він найбільш гарний увечері, коли на білій ковдрі снігу велично сплять дерева, заспокоюються й затихають будинку. Золотом покритий мій Харків восени.

Мені здається вона в нас особлива, може це тому, що в місті

багато дерев, і коли вони кидають своє листя нам під ноги, вся земля стає золотий. Літо покриває квітами вулиці Харкова. Пройде зовсім небагато часу, і життя рідного краю буде залежати від мене й таких, як я. Це саме нам піклуватися про наше місто вже через кілька років, і від нас буде залежати його Майбутнє. Я впевнена, якщо й надалі в наших серцях буде палати вогонь любові до Харкова, Харківщині, то повік не згасне його слава!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Як тебе не любити, Харків мій!