Яго центральний персонаж трагедії Шекспіра “Отелло”
Яго центральний персонаж трагедії У. Шекспіра “Отелло” (1604), поручик на службі в Отелло. По натурі хам і плебей, змушений бути в служінні в “мавра”, ненавидячи його за випробовуване їм при цьому приниження, не в силах бути свідком безтурботного щастя Отелло й Дездемони, він сплітає навколо них дивовижну інтригу, у мережу якої попадає, сам того не відаючи, і лейтенант Кассио, підлеглий Отелло. Я.- повна протилежність Отелло: хитрий, підступний, заздрий, готовий на будь-яку низькість, щоб зруйнувати ту гармонійність, що бачиться йому Вотелло.
Я.-
Йому при цьому ведені закони людської психології – але лише ті, що рухають учинками низинними, недобрими. Високі вчинки настільки його дратують, що в нього з’являється інстинктивне бажання – зламати, знищити. Уміючи в кожному знайти його слабке місце, він майстерно грає на цій струні
У фіналі, викритий власною дружиною, що він у неспроможній злості заколює кинджалом, Я. залишається живий – чекаючи суду й страти. У сюжеті трагедії Шекспіра саме він є пружиною дії, джерелом інтриги