Художні особливості повісті “Климко” (мова персонажів, художня деталь)
УРОК 34
Тема. Художні особливості повісті “Климко” (мова персонажів, художня деталь).
Мета. Поглибити знання про художню деталь, розвивати навички аналізу художніх особливостей твору, логічне мислення учнів. Виховувати любов до художнього слова.
Обладнання: текст твору, ілюстративний матеріал.
Хід уроку
I. Організаційний момент.
II. Пояснення нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
Після довгих роздумів і творчих пошуків над першими творами Григір Тютюнник повірив у свої сили і впевнено заявив: “Я – людина.
У своїх творах Тютюнник зумів охопити усі сфери людського буття: соціальну, психологічну і морально-етичну. Він виразно бачив і викривав такі ганебні явища суспільства, як бездуховність, споживацтво, міщанство. Говорив про це відверто і сміливо.
Людина у його творах постає мов жива. Часом у пошуках потрібного слова письменник просиджував годинами. Писав, не поспішаючи, довго виношуючи задум, ретельно обмірковуючи сюжет, окремі деталі, яким теж приділяв велике значення.
III. Актуалізація опорних знань.
1. Бесіда з учнями.
– Пригадайте вивчений вами твір А. Чехова “Хамелеон”. Чому головний герой Очумєлов серед літа одягнув шинель? (Для того, щоб показати городянам, що він придбав саме нову шинель).
– З якою метою він шинель то одягає, то знімає? (Очумєлов боїться прийняти хибне рішення).
А. Чехов зумів через художню деталь (нову шинель) передати думки і переживання головного героя.
– Пригадайте визначення художньої деталі, запишіть у зошити.
Художньою деталлю (Від Франц. Detail – Подробиця) називають
Таку характерну рису чи подробицю, яка слугує для глибшого та яскравішого змалювання картини дійсності чи образу героя.
IV. Сприйняття та засвоєння новою матеріалу.
1. Робота З Текстом.
– Зачитати кінцівку повісті від слів: “Від переїзду вдарила довга автоматна черга”.
– Яка деталь і з якою метою використана письменником у цьому уривку? (Тоненька біла цівочка солі. Сповненими небезпек дорогами, перемагаючи в собі страх, повертався назад Климко з дорогоцінною сіллю, щоб зарадити вчительчиній біді, і тут підстерегла хлопчину невблаганна смерть. Письменник хотів підкреслити ціну солі, на перший погляд, звичайної, але у ці страшні воєнні часи дуже важливої для виживання.)
– Яку роль у повісті відіграє ще одна художня деталь – “трояндова, мов сто троянд, сукня” вчительки? (Хлопці побачили в руках Наталі Миколаївни не просто звичайну сукню, це була жива нитка пам’яті, що зв’язувала ці хвилини із ще зовсім недавнім минулим, з їхнім незабутнім шкільним життям.)
– З чим у вас асоціюється хустка дівчини, велика, у веселих червоних та зелених квітах, що цвіла на весь базар? (З дівочою вродою. На окупованій території слід було остерігатися поліцаїв, які виловлювали молодь для відправки у Німеччину).
2. Робота над мовою персонажів.
– Мовний стиль Гр. Тютюнника характеризується багатством лексики, синонімів. Так, наприклад, герой не просто “говорить”, а – цокотить, одказує, озивається, вигукує, регоче, лементує, бубонить, мигиче, видихує, шепоче, шушукається, співає, просить-стогне, кричить і т. д.
Скрізь, де бував, письменник уважно прислухався до розмов звичайних людей, особливо сільських, занотовував влучні вислови, приказки, цікаві спостереження – таким підготовчим матеріалом рясніють його записники.
– Складання таблиці “Мова героїв” (запис у зошити).
Герої твору | Висловлювання персонажів | Мова персонажа |
Наталя Миколаївна | “Зульфате, заспокойся… Кармелючок мій малий”. “Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива…” | Лагідна, спокійна |
Бородань (торгаш) | “Подумаєш, яка цяця… Ну, тоді пухни з голоду!” “Іш, чому вона тих виродків навчила! Вчи-и-ительша…” | Груба, брутальна |
Тітка Марина | “А може б, ти, синочку, в мене зостався, га?” “Прощай, синочку… Так хотілося мені тебе зоставити в себе, такий ти мені любий став – серця б тобі увірвала…” | Близька до народної, пестлива, лагідна |
Климко | “Тітонько, тьотю Марино… Де ви, тітонько?” “Туди, дядю, біжіть!” “Весною вона (вишня) біло цвістиме, влітку ягідьми блищатиме, шпаки налітатимуть…” “Ми вам помагати будемо, маленьку глядітимемо…” | Стисла, насичена дієслівними формами |
V. Узагальнення та закріплення вивченого матеріалу.
Як бачимо, Гр. Тютюнник не ідеалізує своїх героїв, не наділяє якимись особливими рисами характеру. Здебільшого це звичайні люди – жінки, чоловіки, старенькі, діти. Герої його твору не говорять чіткою літературною мовою, а природною для них. Завдяки мові ніби оживає характер того чи іншого героя.
VI. Домашнє завдання.
Підготуватися до бесіди з позакласного читання. Прочитати оповідання О. Довженка “Воля до життя”.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)