Home ⇒ 📕Нові твори ⇒ Хрещення Києва

Хрещення Києва

І коли прийшов, повелів перекинути ідоли – одних порубати, а інших спалити. Перуна ж наказав прив’язати до хвоста коня й волочити його з гори по Боричевому взвозу до Струмка й приставив Дванадцять чоловіків бити його жезлами. Робилося це не тому, що дерево що-небудь почуває, але для наруги біса, що обманював людей у цьому образі. Коли тягли Перуна по Струмку до Дніпра, оплакували його невірні, тому що не прийняли ще хрещення. І, притягши, кинули його в Дніпро. І приставив Владимир до нього людей, ськазавши їм: “Якщо пристане де до берега,

отпихивайте його. А коли пройдуть пороги, тоді тільки залишіть його. Вони ж виконали, що їм було наказано. І коли Перун пройшов пороги, викинуло його на обмілину, і тому прослило місце те Перунья обмілина, як зветься й дотепер.

Потім послав Володимир по всьому місту ськазати: “Якщо не прийде хто завтра на ріку – будь те богатий, або бедний, або жебрак, або раб, – буде мені ворогом”. Почувши це, з радістю пішли люди, радіючи й говорячи: “Якби не було це гарним, не прийняли б цього князь наш і бояри”.

Наступного дня вийшов Володимир з попами корсунськими й царициними на Дніпро, і зійшлися там люди

без ліку. Увійшли у воду й стояли там одні до шиї, інші по груди, деякі тримали дитин, попи ж робили молитви, коштуючи на місці. І була радість на небі й на землі із приводу стількох душ, що рятуються; а диявол говорив, стенаючи: “На жаль мені! Проганяють мене звідси!”

(“Повість минулих літ”)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Скорочено ПРО ХРЕЩЕННЯ КИЄВА КНЯЗЕМ ВОЛОДИМИРОМ – Прийшов Володимир князювати у Київ, і звелів знищити усіх ідолів (язичницьких богів). Перуна ж наказав прив’язати коневі до хвоста й волочити з гори до ріки Почайни. Його наказ було виконано. А дванадцять дружинників били Перуна палицями. Нехрещені люди оплакували свого язичницького бога. Коли Перуна кинули у річку, князь Володимир наказав...
  2. “Святослав укладає мир з греками і повертається до Києва. Смерть Святослава” скорочено – літописні оповіді Святослав направив послів до грецького царя з пропозицією укласти мир. Цар, почувши це, зрадів і прислав багато дарів, більше, ніж раніше. Святослав узяв дари і став думати, що коли не укладе мир, то греки можуть дізнатися, що їх мало, і обложать у місті. Руська земля далеко, а печеніги теж із...
  3. Утвердження незахищеності Києва у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, якийзпиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми ” Слово про рід ну матір,...
  4. Утвердження і Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”,...
  5. Подорож до Києва Минулого року ми усім класом їздили до Києва. Це місто вразило мене своєю красою і величчю іще на під’їзді до нього. Подорожували ми потягом. Ще на залізничному мосту перед нами відкрився чудовий пейзаж лівого берега Дніпра. Золоті куполи Києво-Печерської Лаври, що потопали у зелені, вражаючих розмірів пам’ятник Перемоги, у вранішньому...
  6. Дочка знаменитого Києва Ганна Ярославівна У Санлиси під Парижем є монастир святого Вікентія. Біля нього статуя довговолосої Ганни Ярославівни – королеви Франції. Понад вісімсот років тому вона приїхала сюди, щоб стати дружиною овдовілого короля Генріха I. У неї довго не народжувалися діти, і Ганна Ярославівна, як велося за обітницею, побудувала цей монастир. І полюбив її...
  7. Спортивний літопис Києва Спорт як соціально-культурний феномен у його сучасному вигляді існує понад сто років. У царській Росії спорт не був у великій пошані. Звісно, народ у величезній країні любив традиційні фізичні забави на кшталт гри в городки, плавання, усіляких атлетичних змагань, кулачних боїв. Освіченіша публіка охоче каталася на ковзанах, улаштовувала змагання з...
  8. “70-річчя визволення Києва від німецько-фашистських загарбників” Одгриміли святкові феєрверки і пройшли масові заходи, присвячені сімдесятій річниці визволення Києва від німецько-фашистських загарбників. Але цей великий подвиг наших співвітчизників, подвиг наших прадідів треба згадувати не лише у дні великих свят, обмежуючись квітами, демонстраціями та салютами, його треба пам’ятати і шанувати у будь який день. Тож давайте згадаємо декілька...
  9. Похід Олега на південь до Києва У рік 6387 (879) умер Рюрик і передав князювання своє Олегу – родичу своєму. Віддав йому на руки й сина свого Ігоря, тому що був той ще дуже малий. У рік 6390 (882) виступив у похід Олег, взявши із собою багато воїнів: варягів, чудь, словен, міряю, весь, кривичів. Підійшов князь...
  10. Утвердження незахищеності Києва як символу української нації у поемі Максима Рильського “Неопалима купина” В історію української літератури Максим Рильський увійшов як самобутній національний поет, патріот України, який щиро і високо підносив національну ідею, будив історичну пам’ять свого народу, утверджував думку про його талановитість, національне відродження країни, невмирущість рідної мови. Тому, на мою думку, не дивно, що його поеми “Слово про рідну матір”, “Жага”,...
  11. Дочка славного Києва Анна Ярославна У Санлісі під Парижем є монастир святого Вікентія. Біля нього статуя довгокосої Анни Ярославни – королеви Франції. Понад вісімсот років тому вона приїхала сюди, щоб стати дружиною овдовілого короля Генріха І. У неї довго не народжувалися діти, й Анна Ярославна, як велося за обітницею, спорудила цей монастир. Ії полюбив Рауль...
  12. Мої враження від твору “Печенізька облога Києва” Дуже давно були часи, коли татари, печеніги і інші вороги нападали на нашу країну. Ціла епоха пройшла в безперервних сутичках із ворогами, боротьбі за свободу. Та степовики були сильними і безжальними супротивниками. Картини саме цієї тяжкої для мого народу доби змалював Олександр Олесь у творі “Печенізька облога Києва”. Сталося так:...
  13. Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” В. ПІДМОГИЛЬНИЙ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА В. ПІДМОГИЛЬНИЙ Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто” У романі В. Підмогильного “Місто” поряд з образом Степана Радченка ключовим є й образ міста, адже без нього авторові не вдалося б показати духовну еволюцію персонажа. У творі змальовано пореволюційні часи, коли у традиційно селянській Україні...
  14. Драма “Ярослав Мудрий” – це захоплений гімн державній могутності староукраїнського Києва Іван Антонович Кочерга народився 6 жовтня 1881 року в містечку Носійка на Чернігівщині в сім’ї службовця залізничного транспорту. Учився в Чернігівській гімназії. Закінчив 1903 року юридичний факультет Київського університету. Творчу діяльність розпочав 1904 року як театральний критик. Перший художній твір – драматична казка “Пісня в келиху” (1910, рос. мовою), в...
  15. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації у поемі М. Рильського “Неопалима купина” Поеми Максима Рильського “Слово про рідну матір”, “Н^ага”, “Неопалима купина” та збірки “За рідну землю”, “Світла зброя”, “Велика година” читаються, як поетове зізнання у ніжній синовній любові до України, уславлення її історичного минулого. Поема “Неопалима купина” була написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва від фашистських загарбників. Вже...
  16. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації в поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Поема Максима Рильського “Неопалима купина”, написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва, ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ 1944 року. Це був час, коли народ піднявся в єдиному пориві, був охоплений однією метою – відстояти рідну землю, не дати ворогові поневолити Батьківщину. Поема “Неопалима купина”, як і...
  17. Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ ІСТОРИЧНЕ МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ ЛІТОПИСНІ ОПОВІДІ. І. НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ, А. ЛОТОЦЬКИЙ, О. СЕНАТОВИЧ Не забувай своїх коренів (І. Нечуй-Левицький “Запорожці”) У стародавні часи на Україні жили люди, яких ми знаємо як козаків. Здавна жили вони на Запорізькій Січі. За силою та славою рівних козакам не було. Але зараз люди...
  18. Похід Володимира на Корсунь В 6496 (988) року пішов Володимир з військом на Корсунь, місто грецький, і зачинилися корсуняне. Став Володимир на тій стороні міста в пристані, у відстані польоту стріли від міста, і боролися міцно з міста. Владимир же осадив місто. Люди в місті стали знемагати, і ськазав Володимира городянам: “Якщо не здастеся,...
  19. Володимир Великий – “Ясне Сонечко України” Володимир Великий – “Ясне Сонечко України” За часів князя Володимира Україна була найсильнішою державою за всі часи свого існування. Як же він зміцнив державу? Насамперед, Володимир об’єднав усі українські землі. Люди жили у спокої, тому що князь зміг домогтися згоди з сусідніми державами: Польщею, Болгарією, Чехією, Грецією. Воював він тільки...
  20. Звідки течеш, річко-невеличка? (Складання гідронімічної легенди) Все на світі має свій початок і кінець. Якось я подумав: а звідки бере свій початок річка, що протікає через наше місто? Я живу в Києві, дуже люблю рідне місто і досить добре знаю його. Через Київ тече третя за розмірами річка Європи – Дніпро. Мабуть, у кожного мешканця столиці...
Хрещення Києва
«
»