ХОДІМО В ПОЛЕ, СИНУ (Степан Жупанин)
Мета: вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; поглиблювати та розширювати образні уявлення, що виникають в учнів під час читання поезії; розвивати зв’язне мовлення учнів, творчу уяву; виховувати бережливе ставлення до хліба, повагу до праці хлібороба.
Хід уроку
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА
1. Робота над скоромовкою
Гра “Дощик”
На машині у гараж
Заїзджає батько наш.
Для машини це як дім,
Тепло й затишно у нім.
2. Артикуляційна розминка
– “Лопаточка”.
Широкий
– “Неслухняний язичок”.
Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”.
III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
Гра “Хто краще?”
Конкурс на краще виразне читання вірша Івана Драча “Етюд про хліб”.
IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ
Ми живемо в Україні, де в степу із краю в край
На добро усій країні визріває урожай.
Де пшениця достигає колосиста, золота,
Де, неначе море, грають
Усе прекрасне на Землі бере початок з колоска,
Що променіє на стеблі, немов душа трудівника.
– Хліб! Яке щире і тепле почуття поваги викликає це слово у серці кожної людини! Сьогодні ми продовжимо розмову про те, який шлях долає хліб із поля до столу.
V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Гра “Передбачення”
– Прочитайте заголовок з відповідною інтонацією.
“Ходімо в поле, сину”.
“Ходімо в поле, сину”!
– Як ви вважаєте, про що йтиметься у вірші, який має такий заголовок?
2. Словникова робота
Читання тлумачень слів: вруни, леліяти, гожий, сльота у підручнику (с 61).
3. Виразне читання вірша вчителем (с. 61)
– Чи справдилися ваші передбачення?
– Які почуття викликав у вас вірш?
– Які картини ви уявляли, слухаючи його?
4. Фізкультхвилинка
5. Робота в парах
Підготовка до виразного читання вірша
– У якому темпі, з якою інтонацією і силою голосу будете читати вірш?
– Які слова виділите голосом під час читання?
6. Виразне читання вірша учнями
7. Аналіз змісту вірша з елементами вибіркового читання
– Куди батько запрошує сина?
– Що він хоче показати синові навесні?
– Що поет говорить про землю?
– Як вона допомагає хлібові вирости?
– Які почуття автора передають слова “…краси такої ти не бачив досі”?
– До чого поет закликає сина?
– Яка тема цього вірша?
– Чого прагне батько?
8. Гра “Добери риму”
В рунах – … (юна). Сльоту – … (поту).
Колоссі – … (досі). На землі – … (на столі).
9. Гра “Диктор телебачення”
Читати вірш, періодично відриваючи погляд від тексту, щоб подивитися на глядачів.
10. Робота за ілюстрацією
– Розгляньте ілюстрацію до вірша.
– Що художник зобразив на ілюстрації? Які кольори він використав?
– Який настрій вони створюють? Як передають характер твору?
– Які рядки твору проілюстрував художник?
– Які відчуття викликає ілюстрація?
VI. ПІДСУМОК УРОКУ
– Бережіть хліб, поважайте працю людей. Не викидайте його. І пам’ятайте, що хліб – усьому голова.
Їж друже хліб, і не кидай додолу,
А підніми, коли не там лежить,
А коли сідаєш, друже, ти до столу,
То пам’ятай, що хліб – то означає жить.
Шануймо хліб насущний наш, людино,
І в нинішній, і у прийдешній день,
Щоб з колоска не випала зернина,
Нехай зі столу й крихта не впаде.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
(1 votes, average: 5.00 out of 5)