Втілення духу свободи в поемі Михайла Лєрмонтова “Мцирі”
Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лєрмонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький кинджал у багатьох його поезіях постає символом гордої вольності.
Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лєрмонтова “Мцирі”.
Мцирі зображений автором як полонений. Він знає лише одну пристрасть: прагнення свободи. Він хоче повернутися в рідні гори, де воюють його співвітчизники. Мцирі бажає дізнатися “для
Це не просто твір про заточеного в монастирі юнака. “Мцирі” – поема про полоненого горця, який загине, але не скориться російсько му самодержцю.
Сюжет твору – трагічний. Юнак, позбавлений волі, гине далеко від Вітчизни.
Гноблення російського самодержавства спрямоване не тільки на кавказькі народи, воно торкається всіх сфер життя імперії.
Це твір про сучасника Лєрмонтова, про його однолітка,
Поет змальовує не абстрактну східну країну з екзотичною природою. За кожним рядком у поемі постає Грузія. Поет змальовує середньо – вічні храми, гробниці, дивну красу природи цього краю, у творі знаходять відображення грузинські легенди, пісні й перекази.
Все це засвідчує велику повагу митця до культури іншої країни, підкреслює співчуття Лєрмонтова вільнолюбним прагненням поневоле них Російською імперією народів.
Поема “Мцирі” належить до низки кращих зразків світової культури.