Волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви поезії Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати…”
УРОК 31
Тема. Волелюбність, оптимізм, мрія і дійсність як провідні мотиви поезії Лесі Українки “Хотіла б я піснею стати…”
Мета: ознайомити учнів з провідними мотивами поезії Лесі Українки; розвивати навички виразного читання, аналізу поезії, вміння висловлювати свою думку; виховувати прагнення до самостійного лету.
Обладнання: портрет Лесі Українки, фонозапис “Мелодії” М. Скорика, кросворд, картини із зображенням моря, зірок.
Хід уроку
І. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку. Мотивація навчальної
1. Прослуховування у фонозаписі ” Мелодії” композитора Мирослава Скорика.
2. Слово вчителя.
Я дивлюся на малюнках
Не на гордих переможців,
Що, сперечника зваливши,
Промовляють люто: “Здайся!”
Погляд мій спустився нижче,
На того, хто розпростертий,
До землі прибитий списом,
Говорив: “Убий, не здамся!”
“Кажуть, її бачили згорблену і самотню, сірим туманом закутану в останній її приїзд до Києва в 1913 р. Вона налягала всім своїм тілом худеньким на одну ногу, перевалювалась, ледве трималась за рятівну палицю. Тільки дивовижно великі очі світили
Муки виснажували її з дитинства. З дитинства навчилась вона “крізь сльози сміятись”. Вже у десять років з’явились перші ознаки туберкульозу лівої ноги, а незабаром і лівої руки. Потім хвороба перекинулась на легені і нирки. В одному з листів 1912 року Леся називає своє життя постійною війною з сухотами. За цю “тридцятилітню” війну вона перенесла декілька складних і болючих операцій, прикута до постелі, довго перебувала у гіпсі, ходила то за допомогою костурів, то за допомогою складного і тяжкого апарата на нозі. Лікувалась в Криму і в Одесі, в Бессарабії і в Болгарії, в Німеччині і в Італії, в Єгипті і в Грузії. Постійна невблаганна війна тіла і духу…” (І. Ф. Драч “Слово про Лесю”).
– Завдання нашого уроку полягатиме у тому, щоб визначити крізь призму Лесиного життя провідні мотиви її лірики.
II. Актуалізація опорних знань учнів.
1. Евристична бесіда.
– Як ви розцінюєте прагнення Ольги і Петра Косачів усебічно розвинути таланти своїх дітей і виховувати їх у патріотичному дусі?
– З якою метою Олена Пчілка дібрала для своєї дочки такий відповідальний і зобов’язуючий псевдонім?
– Як ви думаєте, чому Леся та Михайло перекладали передусім твори Миколи Гоголя? Про що свідчили такі спроби?
– В яких вчинках Лесі Українки виразно проявився патріотизм?
– Чому Лесі Українці за таке коротке життя вдалося зробити дуже багато?
2. Кросворд. (Відповіді – слова у називному відмінку.)
1 | Б |
2 | А |
3 | Ж |
4 | А |
5 | Н |
6 | Н |
7 | Я |
1. Кому у 8 років Леся сама вимережила сорочку? (Батько.)
2. В якому місті народилася Леся Українка? (Новоград-Волинський.)
3. В якій, за матеріальними благами, сім’ї виховувалася Леся? (Заможна.)
4. Олена Пчілка приділяла багато уваги вивченню її дітьми іноземних мов, світової, української історії та… літератури. (Антична.)
5. Що трапилося з Лесею після переїзду родини у с. Колодяжне на Водохреща? (Промочила ноги і захворіла на туберкульоз кісток). (Ноги.)
6. Як називалася перша поезія Лесі Українки, присвячена рідній тітці Олені, яку заарештували за протиімперську діяльність? (Надія.)
7. Назвіть країну, в якій померла Леся Українка. (Грузія.)
– Прочитайте слово у виділеному вертикальному рядку в кросворді. (Бажання).
III. Сприйняття та засвоєння учнями нового матеріалу.
1. Слово вчителя.
– Бажання… У кожного вони свої. А що ж казала сама Леся?
“… мені здається, що я маю перед собою якусь велику битву, з
Якої вийду переможцем або зовсім не вийду. Коли у мене справді є талант, то він не загине, – то не талан, що погибає від туберкульозу чи істерії! Нехай і заважають мені сі лиха, але зате, хто знає, чи не кують вони мені такої зброї, якої нема в інших, здорових людей…”
Не було чутливішого серця, не було витонченішої душі, яскравої, полум’яної, ніжної, поєднаної з інтелектом глибоким і неспокійним, – рання хвороба прискорила процес розумового і мистецького дозрівання. Розуміння поетичної місії як щоденного подвигу народжувало слова суворі і вогняні, невизначеність сприймалась як найтяжчий гріх.
– Які ж бажання висловлює лірична героїня у поезії “Хотіла б я піснею стати…”
2. Виразне читання поезії “Хотіла б я піснею стати…”.
3. Словникова робота за питаннями учнів.
4. Обмін враженнями від прочитаного:
– Які бажання висловлює лірична героїня?
– Який у неї настрій?
– Чи мріяли про щось подібне і ви?
– З чим в уяві героїні вірша асоціюється воля?
– Продовжіть синонімічний ряд: “Ця поезія легка, чиста…”
5. Аналіз художніх засобів.
– В образі кого постає перед нами лірична героїня? Зацитуйте відповідні рядки вірша. (Самої себе, пісні, зірок, моря, мрій, щастя.)
– Що виражає людина через пісні? (Мрії, бажання, думки.)
– Символом чого є для нас зорі? (Високого, недосяжного, інколи незрозумілого.)
– Що таїть в собі море? (Глибини життя, негаразди.)
– Чим є для героїні щастя? (Прихованими мріями, які, можливо, здійсняться.)
В якому образі виступають мрії? (Моста, що приведе до щастя.)
– Назвіть епітети та поясніть їхню роль у поезії. (Ясну, яснії, дзвінким, прозорі, таємне, гучніші.)
– Вкажіть метафори. З якою метою їх використано у цьому творі?
– Чи є порівняння, інверсії, повтори? Посніть їх роль.
– Які мотиви присутні у вірші? (Волелюбність, оптимізм, мрія, дійсність.)
IV. Підбиття підсумків.
V. Домашнє завдання.
Вивчіть поезію напам’ять; випишіть художні засоби поезії “Хотіла б я піснею стати…”