Висміювання підлабузництва в оповіданні А. Чехова “Товстий і тонкий”
Геніальний російський письменник-новеліст А. Чехов на кількох сторінках короткого оповідання змалював картину цілого соціального явища. Сюжет оповідання “Товстий і тонкий” дуже простий: на вокзалі зустрілися двоє шкільних приятелів, які не бачилися багато років. Один із них був товстий. Він щойно побував у ресторані, і “його губи лисніли від масла, мов стиглі вишні. Пахло від нього хересом і флердоранжем”. Другий був тонкий, він “зійшов і пагона і був нав’ючений чемоданами, клунками та коробками. Пахло від нього шинкою і кавовою
Зізнання товстого, що він дослужився до таємного радника, подіяло на тонкого магічно. Він “раптом зблід, скам’янів, але скоро його скривила широченна посмішка; здавалося, що від обличчя і очей
Таке дивне миттєве перетворення всієї сім’ї пояснювалось дуже просто. Між шкільними приятелями пролягли шість класів, шість щаблів чиновницьких сходинок. Товстий був чиновником другого класу, а тонкий – восьмого. Слова “таємний радник” затьмарили все. Тонкий відразу ж забув, що перед ним колишній однокласник. Він бачить тепер перед собою лише вельможу. Його Мова відразу ж стає приниженою: “Милостива увага нашого превосходительства… ніби життєдайна волога…”
Тонкий над усе цінує в людині її суспільний стан, гнеться перед вищим чиновником. Він готовий на будь-які приниження, щоб показати свою здатність догодити знатній людині. Про психологію раба, що панувала в царській Росії, й описує А. Чехов у своєму оповіданні “Товстий і тонкий”.