ВІРШІ, ОПАЛЕНІ ВОГНЕМ ВІЙНИ
Літературний багаж. Назвіть свої улюблені літературні твори, присвячені Другій світовій війні. У чому, на ваш погляд, полягає їхня цінність?
1 вересня 1939 р. гітлерівська Німеччина розв’язала Другу світову війну, яка тривала до 2 вересня 1945 р. Цю війну було визнано наймасштабнішою в історії людства, адже за площею бойових дій, кількістю жертв і жорстокістю вона перевершила всі попередні збройні конфлікти. Мільйони загиблих, тисячі знищених міст і сіл, сотні розорених музеїв і церков…
Пам’ять про ті лиховісні часи та незламний людський
Видатний німецькомовний поет, перекладач, автор збірок “Параболи ландшафту”, “Таємниця і зречення”, “Свідок часу”, “Перспектива і ретроспектива”, “Розплющеними очима”, “Діяння і мрії” Альфред Маргул-Шпербер (справжнє прізвище – Шпербер) народився в єврейській сім’ї на Буковині. Навчався поет у Чернівецькій гімназії.
Під час Першої світової війни родина Шперберів
Протягом 1920-1924 pp. Маргул-Шпербер здійснив подорожі до Франції та Америки, у яких познайомився з багатьма відомими письменниками й перекладачами. Ці контакти відіграли важливу роль у його літературному розвитку. Проте художня творчість не приносила статків, тож Шпербер мусив працювати вуличним торговцем, робітником-металістом, мийником посуду, клерком тощо. Повернувшись із мандрівок, він редагував місцеву газету в Чернівцях, а згодом переїхав до Південної Буковини, де служив секретарем на ковбасній фабриці. Увесь цей час Шпербер публікував свої вірші.
У 1940 р. через російську окупацію поет емігрував до Бухареста. Заступництво друзів врятувало Шпербера від нацистських таборів. Однак доля одноплемінників, послідовно винищуваних гітлерівцями, так само, як і страждання інших народів під час Другої світової війни, увійшла в плоть і кров його поезії.
1Пацифістський – спрямований проти війни та насильства.
Літературна кухня
Цій темі Шпербер присвятив і вірш “Про назву концтабору Бухенвальд”. Згаданий у назві твору концтабір знаходився неподалік від міста Веймара – одного з найважливіших культурних осередків Німеччини. Гітлер любив і шанував Веймар як символ національної культури, тому прагнув перетворити його на взірцеве місто нової Німеччини. За його задумом, поряд з таким містом мала бути сувора “виправна колонія для не гідних жити в нацистській державі”. Поєднання осяяного генієм Гете й Шиллера Веймара з Бухенвальдом – місцем ув’язнення вигнанців нового режиму мало стати зразковою моделлю Третього рейху. Однак за межами нацистської ідеології це сприймалося як поєднання непоєднуваного, трагічне співіснування гуманістичної культурної традиції та антигуманістичної політики в самому серці Німеччини.
У своєму вірші Маргул-Шпербер натякає не лише на ганебну близькість Веймара та Бухенвальда, а й на певні перегуки між назвами концтабору і його рідної землі: дослівно “Бухенвальд” перекладається як “буковий ліс”; Буковина – край буків. Через такі перегуки поет висвітлює свою особисту дотичність до Німеччини, її історії, культури, зрештою – до тих трагедій, що відбувалися на німецькій землі за часів нацизму й Другої світової війни.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)