Home ⇒ 📕Твори на вільні теми ⇒ Викривальна сатира на пристосуванців за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”

Викривальна сатира на пристосуванців за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”

Двадцяті роки XX століття були бурхливими. Старий світ, повалений двома революціями 1917 року, поступово відступав, але чинив шалений опір. І драматурги того часу намагалися продемонструвати як зміни на краще в міжлюдеьких стосунках, так і звичайний абсурд перехідного часу, – адже саме такими були двадцяті роки в новона­родженій країні Рад.

Микола Куліш – один з непересічних українських дра­матургів, який знаходився в постійному пошуку, вважаю­чи за необхідне змальовувати засобами традиційної драматургії сучасну йому дійсність. Уже

перші вистави “Мини Мазайло” викликали в глядачів справжнє захоплення. Дра­матург збагатив арсенал засобів комічного в театрі й у той же час вдало використав майже вічну тему розриву між сутністю персонажа і його потягом до “вищого світу”.

Мазайло працює в радянській установі. Він не просто службовець, він відчуває себе справжнім “чиновником”. А чиновник, здається, повинен належати до “бомонду”. Та хіба візьмуть у той “бомонд” з українським прізвищем? Звичайно, ні. Приблизно так розмірковує новітній міща­нин: йому хочеться змінити славне прізвище на зрусифіковане, або просто

російське.

У комедії Миколи Куліша є не лише комізм. Драматург зробив чимало цікавих лінгвістичних спостережень. Так, Мосій, юнак “з мрійними, але злими очима”, розповідає про дієслово “бринить”, яке на відміну від “звучить” має безліч змістових нюансів: наприклад, “бриніти може орел у висо­чині, якого ледь видно, або сніг, коли він у повітрі, ледве примітний такий, бринить”. Свою мову намагаються боро­нити й інші персонажі комедії, наприклад, не надто розум­на дівчина Уля стає на захист рідної мови. Цю ситуацію Микола Куліш змальовує з легким гумором. Проте в арсе­налі комедіографа є й викривальна жорстка сатира.

В Україні двадцятих років проходив процес україні­зації. Але це була українізація по-радянськи, тобто не органічний процес, а чергова “кампанія”. І пророчо звучить висловлювання Мини Мазайла: “Нічого з українізації не вийде, це вам факт, а якщо й вийде, то пшик з бульбою”. Подібна кампанія – це лише “туман, чорний туман, і все це минеться”.

Куліш характеризує кожного з персонажів через його ставлення до процесу фальшивої українізації. А який вигляд дійсно мала “кампанія”, можна уявити з репліки Ма­зайла, який хоче змінити своє прізвище на зрусифіковане: “Ще як я підходив до загсу – думалось: а що, як там сидить не службовець, а українець? Почує, що міняю, так би мовити, його українське – і заноровиться… І навпаки думалось: а що, як сидить такий, що не тільки прізвище, усю Україну змінив би?.. А що, як і той, і другий, і третій?” Ця репліка демонструє не лише відсутність одностайності, а й розбрід у тогочасному суспільстві. Звернімо увагу на протиставлення: “А що, як там сидить не службовець, а українець?” Це не потребує коментарів.

Які ж прізвища одержували українські міщани в ра­дянському загсі? “Минько Панас на Мінервина Павла… Засядь-Вовк на Волкова… Ісидор Срайба на Алмазова”. Убозтво душі й повне нерозуміння історико-культурної ситуації в Україні показують ці люди.. Усе “заяложне, со­лодко-міщанське” переповнювало життя країни.

Але непокоїть Мазайла не лише його “некрасиве” прізвище. Турбує його й не дуже “бомондова” вимога: “Оце саме “ге” і є моє лихо віковічне. Прокляття, якесь каїнове тавро, що по ньому мене впізнаватимуть навіть тоді, коли я возговорю не те що чисто руською, а небесною, ангельською мовою”. Мабуть, Мазайло діє за принципом: якщо зрікати­ся, то всього зразу. Тобто національності, мови, а зрештою й батьківщини.

Та не з двадцятих років минулого століття бере поча­ток це зречення всього святого. З історії нам відомо, що деякі українці залюбки продавалися іноземцям. На превеликий жаль, і сьогодні немало в нашій державі людей, здатних проміняти дідівський духовний спадок на сумнівні заокеанські або якісь інші нечувані цінності. Міщанин, у тому числі український, за будь-яких умов і часів живі­ший од усіх живих. Його не знищують ні революції, ні репресії, ні війни. Міщанин завжди такий, яким він був і сто, і двісті років тому. Здається, він тривкіший за все на світі. І тому гірка іронія Миколи Куліша, утілена в комедії “Мина Мазайло”, є актуальною й сьогодні. Ми приймаємо нині участь у відродженні української ментальності й бачимо, якими нечуваними складнощами обертається цей процес. Як і раніше, чималою частиною сучасного україн­ського суспільства правлять ілюзії – дуже різноманітні, але схожі у своїй відірваності від реальності. Розум і реалізм повинні запанувати в Україні, і тоді зникне з лиця нашої землі ганебне явище, що його відтворив у своїй ко­медії український драматург Микола Куліш.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Схожі твори:

  1. Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) “Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів” (за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло”) Микола Куліш жив і творив у добу великих соціальних перетворень. Він мріяв про такі часи, коли розквіту культури не буде заважати міщанство, коли свої власні автори будуть писати такі сатиричні творі, що можна буде говорить про...
  2. Твір за комедією Миколи Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна Куліш відзначала у спогадах: “Микола безнастанно працював над мовою....
  3. Прихильники та супротивники українізації (за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”) Драма “Мина Мазайло” – надзвичайно актуальний твір для нашого народу, оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шовіністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єса була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні примушує замислитися над проблемами національної самосвідомості, своєї мови, держави....
  4. Характеристика образу Мини Мазайло за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у своїй п’єсі “Мина Мазайло” засудив і дотепно висміяв українців-перевертнів, що заради власної користі здатні відмовитися від свого роду. Мина Мазайло – службовець у Харківській установі. За походженням він українець, чим дуже не задоволений. Адже вважає, що його колоритне прізвище Мазайло закриває йому всі шляхи до кращого життя....
  5. Художнє втілений проблеми українізації в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” 1. Бути чи не бути українській нації… (питання, яке Микола Куліш ставив у своїй комедії “Мина Мазайло”). 2. Втілення проблеми українізації в образах п’єси: А) зрікання свого національного “я”, спроба “влитися” у російську культуру (“Серцем передчуваю, що українізація – це спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця…” Мина – реальна...
  6. “Україна мусить дати найкращих у світі Марк Твенів” (за комедією “Мина Мазайло”) Микола Куліш жив і творив у добу великих соціальних перетворень. Він мріяв про такі часи, коли розквіту культури не буде заважати міщанство, коли свої автори будуть писати такі сатиричні твори, що можна буде говорить про власних Марк Твенів. У п’єсі “Мина Мазайло” автор виступив проти міщанства з його “канареєчним” побутом,...
  7. Засудження міщанського світогляду в п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – митець багатогранного таланту. Він писав прозу й публіцистику, але визнання до нього прийшло, коли Гнат Юра поставив у Харкові драму “97”. Творчість М. Куліша – це багатогранне, загострене зображення побуту психології українців. В Україні у перші десятиліття відбувалися складні соціально-культурні процеси, точилися гострі політичні і літературні дискусії....
  8. Засоби творення комічного у п’єсі М. Куліша “Мина Мазайло” Сам сюжет п’єси М. Куліша “Мина Мазайло” має анекдотичний характер. Головний персонаж комедії, службовець тресту “Донвугілля”, соромиться свого “малоросійського” походження. Причину власних життєвих невдач він вбачає у власному прізвищі: “Мазайло! Жодна гімназистка не хотіла гуляти – Мазайло! На службу не приймали – Мазайло! Од кохання відмовлялися – Мазайло!” Мина вирішує...
  9. Твір за комедією “Мина Мазайло” Проблема національного самовизначення в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш – одна з найтрагічніших постатей в історії української літератури доби розстріляного Відродження. У його творчому доробку порушуються питання одвічні, загальнолюдські. Ставлення до рідної мови – ознака духовного здоров’я нації, одна з граней самовизначення та утвердження особистості в суспільстві. Антоніна...
  10. Художнє втілення проблеми українізації у комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до нсзворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися...
  11. Художнє втілення проблеми українізації у комедії Куліша “Мина Мазайло Українізація – короткочасний і малодосліджений період в історії нашої країни. Це була слабка спроба протиставити хоч щось повальній русифікації, яка тривала в Україні кілька століть, починаючи з царських часів і до радянських. Віками утверджувана думка про другосортність української нації, мови привела до незворотних процесів. Ті з українців, які хотіли добитися...
  12. Характеристика образів Рими та Мокія за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Образи п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло” не мають чіткого поділу на позитивних та негативних. Всі герої однаково смішні у своєму прагненні стати кращими. Головний конфлікт твору – українізація 20-30 років XX століття. Персонажі твору по-різному сприймають це явище. Головний герой Мина Мазайло вважає українізацію способом зробити з них другосортних людей....
  13. “Особливості п’єси Миколи Куліша “Мина Мазайло Любов’ю до України, свідомістю національної гідності пройнята п’єса Куліша “Мина Мазайло”. Політична комедія Миколи Куліша є нищівною сатирою на малоросійщину, російський великодержавний шовінізм, духовний інфантилізм. Цей твір називають “філологічним водевілем”, його складно перекласти на будь-яку іншу мову, оскільки сюжет п’єси побудований на грі двох мов – української та російської. Сам...
  14. Художнє відтворення проблеми українізації 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
  15. Художнє відтворення проблем українізайії 20-х років (за п’єсою М. Куліша “Мина Мазайло”) У 20-ті роки минулого століття більшовицькі ідеологи вирішили зробити “хід конем”: аби “замилити” очі українському народу, було оголошено про відродження української культури, про відміну переслідувань творів, написаних українською мовою, про її офіційний статус, тобто про процес українізації. Однак ця українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української...
  16. Художнє відтворення М. Кулішем проблем українізації (за комедією “Мина Мазайло”) І. Українізація України після революційних перетворень. (Після повного утвер­дження радянської влади на Україні відбулося багато соціаіьних перетворень, у тому числі була об’явлена українізація України. В усіх державних устано­вах працівники повинні були говорити і вести документацію українською мо­вою, у школах навчання велося рідною мовою і т. ін. Звичайно, важко пере­оцінити позитивні...
  17. Художнє відтворення проблеми українізації у комедії “Мина Мазайло” Миколи Куліша Один із кращих творів Миколи Куліша “Мина Мазайло” висвітлює проблеми русифікації України, яку у 20-х роках більшовицькі ідеологи намагалися прикрити так званою українізацією. Українізація “зверху” не означала серйозних намірів щодо відновлення повноправного функціонування української мови та формування національної свідомості. За роки тотальної русифікації пересічний українець-міщанин загубив почуття приналежності до своєї...
  18. Характеристика образу дядьки Тараса за драмою М. Куліша “Мина Мазайло” Микола Куліш у драмі “Мина Мазайло” показує читачеві своїх персонажів у гротескному світлі. Один з найколоритніших героїв – дядько Тарас. Це образ людини, яка шанує свій рід, національні традиції та історичну минувшину народу. Але погано те, що він не враховує нових вимог сучасного життя. Він продовжує жити в минулому, хапається...
  19. “Мина Мазайло” М. Куліша – твір без позитивних героїв І. Зав’язка твору, конфлікт. (Уже з перших реплік героїв комедії М. Куліша “Мина Мазайло” стає зрозуміло, що це “філологічна п’єса”. Мина Мазайло хоче змінити своє українське прізвище і шукає вчительку, яка б навчила його правильно говорити “по-руському”, а син Мокій, навпаки, мріє доповнити прізвище словом “Квач”.) ІІ. Процес українізації у...
  20. “Мина Мазайло” М. Куліша – “філологічний водевіль” За спогадами сучасників, Микола Куліш дуже обережно поводився зі словом, не терпів використання “не тих” слів, а українську мову знав дуже добре і високо цінував її, стверджуючи, що таких багатих та соковитих мов, як його рідна, дуже мало на світі. Згодом М. Куліш створює одну з найкращих своїх п’єс –...
Викривальна сатира на пристосуванців за комедією М. Куліша “Мина Мазайло”
«
»