“Відображення волелюбності українського духу у творі Осипа Назарука “Роксоляна”
Волелюбність українського народу вже стало відомою на весь світ і продовжує розбурхувати розуми навіть нинішніх наших сучасників при погляді на сучасне українське суспільство. Що вже говорити про нашу історію. За весь час існування світу український народ багато людей намагалися знищити, стерти з лиця землі. В історії багатьом здавалося, що українського народу не повинно існувати, що він є штучним утворенням, яке не заслуговує свого повноцінного існування. Більш того, незважаючи на сторіччя ефективної та плідної роботи по відновленню історичної
Чи варто перераховувати всі ті численні приклади того, як український народ демонстрував свою найбільшю волелюбність? Якщо так, то достатньо звернути увагу на українську літературу, яка містить просто феноменальну кількість таких прикладів. Безліч авторів описувало національно-визвольну війну українців, наші дії по досягненню довгоочікуваної
У творі Осипа Назарука “Роксоляна” розказана дивовижна історія української дівчини, яка потрапила в полон, але змогла не просто зберегти себе, але і стати сильною правителькою однієї з провідних держав того часу. Дівчина показала себе розумною, гордою, вона володіла неповторною красою та внутрішньою силою, цим і зацікавила турецького падишаха. При цьому, незважаючи на всі ті складності, з якими їй довелося зіткнутися, вона не втратила віру в свою рідну землю, вона не зрадила рідні традиції і, найголовніше, рідну віру. Вона залишалася вірною своїм переконанням і своїй національній вірі, що, на моє глибоке переконання, і є одним з дуже серйозних проявів волелюбності українського духу. Я вважаю, що цей дух відображається не тільки в боях або в боротьбі, але й у можливості зберегти себе, свою віру й свої переконання. Роксоляна правила чужою державою, але весь час свого правління вона залишалася українкою, яка була тверда у своїй впевненості і необхідності залишатися собою завжди.