Вчитель-словесник Дмитро Миколайович Подгрушний
Яскравим дарунком ритора, майстра червоного слова володів вчитель-словесник Дмитро Миколайович Подгрушний. Він часто давав учням вільні Теми для композицій, і тут Сашко Довженко продемонстрував свої здатності. Його композиції були кращими в класі. Особливо вразила й запам’яталася всім його художня композиція “Святки” – поетичне оповідання про народні новорічні торжества. Свої описи Сашко ілюстрував колядками. Були в його творі й гострі репліки, гостроти, жарти, які він передавав різними голосами. Усіх зачарував артистизм Сашка
Подгрушного
И ніхто тоді не міг знати, що прийде час і “Слово в полицю Игореве”, його епічний порядок, високі патріотичні мотиви, карбований стиль – все це стане
А дружба вчителя й учня міцніла. Климченко всіляко підтримував Сашкино захоплення поезією, народною творчістю, історичними піснями, билинами, козацькими думами. Учитель також завідував бібліотекою училища. Сашко спочатку допомагав Миколі Омеляновичеві, а потім фактично став бібліотекарем. Під його впливом багатьох у класі зачарувала пристрасть до читання. Правда, батьки не схвалювали цієї “іграшки”: кожного учня чекало будинку безліч обов’язків: принести води, скопати город, нагодувати, напоїти худобу, нарубати дров і т. п.
Дехто почав заводити власні бібліотеки. Однак Сашко запропонував створити з особистих книжок загальну учнівську бібліотеку й тримати її в училище. Усе охоче прийняли таке речення. Так виникла “бібліотечна комуна”.