В. Дрозд. “Білий кінь Шептало”. Проблема людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії

УРОК 62

Тема. В. Дрозд. “Білий кінь Шептало”. Проблема людини в суспільстві, її знеособлення, свободи і неволі, особистості й натовпу, дійсності і мрії.

Мета: ознайомити учнів із змістом оповідання “Білий кінь Шептало”, порушеними автором проблемами; удосконалювати вміння учнів визначати тему та ідею художнього твору; розкривати вміння висловлювати своє ставлення до прочитаного; виховувати морально-етичне та естетичне почуття, вміння в несприятливих умовах залишатися самим собою.

Обладнання: портрет В. Дрозда; ілюстрації

до твору, фото коней різних мастей; дві колонки слів; два аркуші: білий та сірий.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку (“Графічне зображення”).

2. Технологія “Передбачення”.

(Учні відповідають на запитання: “Як ви гадаєте, про що йтиметься в оповіданні “Білий кінь Шептало” ?)

3. Асоціювання.

(Учні називають слова, що асоціюються із поняттями “свобода” і “неволя”.)

II. Повідомлення теми та очікуваних результатів уроку.

1. Рольова гра “Зустріч із письменником В. Дроздом, яку веде Микола Жулинський”.

(Матеріал

для вчителя.

– Володимире Григоровичу, Ви автор багатьох цікавих збірок оповідань, повістей, романів. Ви вперто прагнете удосконалювати свої засоби відображення людини і світу, вдаючись до прийомів умовності, гротеску, пародіювання, матеріалізації метафор… До речі, в повістях “Ирій” і “Замглай” ця матеріалізація блискуче здійснюється. Чому Ви з такою натхненністю це робили? Приваблювали безмежні можливості варіювання словом, метафорою, порівнянням, магія відтворення бувальщини, казкових сюжетів, фольклорних образів і мотивів, розкіш розгортання фольклорних алогізмів на цілі епізоди і в нові сюжетні лінії?

– Розмову про гротеск, умовність та інші засоби в моїй творчості, мабуть, слід починати не з “Ирію” та “Замглаю”, а з оповідань “Парость”, “Три чарівні перлини”, “Білий кінь Шептало”, “Сонце”. Усі

Ці твори, окрім “Сонця”, написані ще під час моєї військової служби тобто в роках шістдесят четвертому – шістдесят п’ятому. Самі розуміє те, що в ті роки я ще не міг прочитати ні “Майстра і Маргариту” (про читав уже після демобілізації), ні тим більше Маркеса (журнальну публікацію “Ста років самотності” я чомусь пропустив) читав уже в книзі, коли “Ирій” було дописано. Літературні джерела, якщо вже їх шукати (я особисто вірю в якісь невизначені закони творчості людської, які змушують письменників різних континентів знаходити на певному етапі подібні форми самовираження), – у творах Гоголя і Лесі Українки “Лісову пісню” я вперше прочитав восени п’ятдесят третього, навчався тоді у восьмому класі. Гоголем зачитувався у дев’ятому-десятому класі у домашній бібліотеці сестри був його п’ятитомничок.)

2. Слово вчителя.

– Сьогодні на уроці ми поведемо мову про коня, якому В. Дрозд дав ім’я Шептало. Так, ім’я, а не кличку, оскільки надав своєму героєві багато людських якостей. Символом чого є ця тварина для українців?

(Кінь – символ енергії й сили, пристрастей та інстинктів, а також вірності і відданості в праці, в щоденних турботах. Предковічно, коні були помічниками богів, воїнів і, головне, хліборобів. Навіть творчі люди мають своїм символом коня-Пегаса.

“Осідлати коня” – означає досягти цілі, здобути кращу долю.

Тож кінь – і працьовитий, і войовничий, і творчий дух. Він, правда, несе на собі частку Божого прокляття: коли маленький Ісус лежав у яслах, кінь висмикував з-під немовляти сіно і їв. Через це коні приречені до ненажерливості: вони, якщо не тягнуть воза чи плуга, постійно їдять або пасуться. І не можуть ні наїстися, ні напастися…

Доброго коня по-своєму любить домовик: він може заплести кінську гриву та їздити на ньому верхи цілу ніч, аж поки зовсім не зажене” або не зіпсує худобини.

Кінь наполегливий в праці: коли захоче, все у нього вдається, особливо в такій справі, яка вимагає багато енергії, великого напруження всіх його сил.

Його талант – невтомна праця.

Водночас, у своїй працелюбності любить незалежність, залюбки виконує будь-яку важку, але приємну йому роботу. Однак, може “знатуритись”, працювати тільки “з-під батога”.

Але все це робить відкрито, нічого не приховуючи, тому він – символ чесної й працьовитої людини, має свій характер.

Наші предки вважали, що червоний кінь уособлює вогонь, вороний – зоряне небо, білий – світ предків. Має кінь і магічні здібності: якщо спотикається на праву ногу – добра ознака, на ліву – попередження про невдачу. Це за свою вірність, працьовитість і витривалість кінь нагороджений причетністю до таїн світу… (А. Багнюк. Символи Українства: художньо-літературний довідник. – К., 2008.- с. 713.)

Білий же кінь зустрічається найчастіше в казках та легендах (“скарб, який бачили неодноразово в образі білого коня”, “скрізь, де кінь відіграє культову роль, він завжди білий”).

Я. Ф. Головацький описав білого коня, що був при храмі Святовита – бога зелених плодів і воєнної здобичі. Цей кінь належав божеству, тільки жрець міг його годувати і сідати на нього. Кінь слугував для пророцтв перед початком великої справи).

3. Виразне читання оповідання В. Дрозда “Білий кінь Шептало”.

4. Словникова робота за питаннями учнів.

5. Бесіда за змістом твору:

– Чи збулися ваші передбачення щодо змісту оповідання?

– Чим відрізнявся кінь Шептало від гурту коней?

– Як Шептало поводився на пасовищі, під час водопою, в конюшні?

– Про що свідчив той факт, що Шептало завжди виправдовув вчинки свого конюха Степана?

– Що вважає кінь Шептало причиною своєї передчасної старості?

– Чи можна назвати повернення коня до конюшні особистим вибором? Доведіть свою думку.

– Яким постає перед читачами хлопчик-підліток Степан?

– Пригадайте, що таке екскурс в минуле? Чи є такий екскурс в цьому художньому творі? Доведіть свою думку. (Родовід Шептала.)

6. Визначення теми, ідеї та проблем твору.

(Довідка. Темою твору є боротьба в людській істоті особистісного і соціального, елітарного і егалітарного.

Ідея оповідання – людина повинна залишатися собою при будь-яких соціальних обставинах, оскільки під впливом соціуму зникає “самобуття” особистості, яке й становить її елітарність.

Порушені Проблеми:

– втрата внутрішньої свободи, власного Я;

– свідома відмова від боротьби за самоствердження;

– духовне каліцтво і рабство;

– ілюзорне сприйняття світу.)

7. Художнє осмислення оповідання.

А) робота з дієсловами:

– На що вказують дані дієслова?

Бунтувати

Ненавидіти

Шкодувати

Тішитися

Соромитися

Виправдовувати

Насолоджуватися

Прикидатися

(Внутрішні порухи людини, що відображають динаміку її емоційно-вольової сфери)

Хльоскати

Ганяти

Бити

Підстьобувати

Сідлати

Запрягати

(Дії над свійськими тваринами, спрямовані на примус)

– Який контраст створюється на основі двох колонок слів?

(Контраст між тонкою душевною організацією елітної чистоти і не відповідним їй призначенням – бути частиною безликої маси, маніпульованої владою.)

Б) “асоціювання” ( на дошці прикріплено два аркуші: білого і сірого кольорів, учні називають колірні враження від прочитаного оповідання, а вчитель записує їх на аркушах паперу):

Егалітарність, (рівність)

Буденність

Примітивність

Одноманітність

(сірий)

Відвага

Сила

Гідність

Елітність

Винятковість

(білий)

III. Закріплення вивченого.

1. “Зачитайте цитату”.

Учням пропонується знайти і зачитати цитату:

А) в якій показано, що перемагає особистісне позитивне начало коня;

(“Тільки тепер, викупавшись у річці, знову став сліпучого-білим красенем, схожим на древніх предків, що царювали на циркових аренах”.)

Б) що означає намагання розчинитися в натовпі.

(“Шептало ступив кілька кроків, гепнувсь у грязюку і покотився по дорожній хлюпавці. Коли звівся на ноги, вже не був білим конем; до ранку земля підсохне, обсиплеться, і він стане таким же сірим, яким був досі”.)

2. Проблемне питання.

– Чому автор дає коневі кличку Шептало. Пов’яжіть ланцюжок слів.

– Шептати – Шептало-Притишений-Приглушений

(Автор ніби озвучує те, що начебто мислить і почуває його герой. Це “видиме мовчання є шепотінням слів”, коли верболізуються пригнічені міркування, почування: “Змалку ненавидів табун, гурт і в загорожі, і на пасовиську волів бути сам”.)

IV. Підбиття підсумків.

V. Домашнє завдання.

Підготуйте відповіді на запитання в підручнику; складіть своє закінчення оповідання “Білий кінь Шептало”.