Утвердження громадської активності трудівника

Схожі твори:

1. Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки. Вони стали джерелом його співомовок, підказали поетові багато тем цього неповторного явища літератури. Коли їх читаєш, то бачиш життя України XIX століття, переймаєшся турботами, тривогами, радощами і бідами її народу. Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина,...
2. Образ людини трудівника на прикладі оповідань Гріна Але все ж головним багатством людини письменник вважає працю, вміння працювати, любов до праці. Через усю творчість Гріна проходить повагу до людини-трудівника, до людини, здатного втілити в дійсність будь-яку, саму, здавалося б, фантастичну мрію. За Гріну, добре працює тільки той, хто вміє мріяти, а мрії збуваються тільки у того, хто...
3. Радощі і біди народу (за творами Степана Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької” медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до...
4. Радощі і біди народу (за творами Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до...
5. Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна’ Олександра Довженка Кіноповість “Зачарована Десна” – це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Він побудо-ваний на спогадах (окремі можна вважати новелами) про веселі та сумні, приємні та неприємні сторінки дитинства. Усі вони осяяні світлом домашнього вогнища, враженнями від спілкування з природою та односельцями...
6. Проблеми виховання людини-трудівника в п’єсі “Дикий Ангел” Єдність особистого і громадського, чесна й сумлінна праця кожного члена суспільства, відповідальність перед майбутніми поколіннями за те, що ти зробив у житті – такі визначальні принципи головного героя твору Платона Микитовича Ангела, який вважає їх обов’язковими для всіх. На перший погляд, Ангел – “куркуляка”, “за копійкою не те, що нахилиться,...
7. Утвердження норм соціальної справедливості в поезії Р. Бернса “Чесна бідність” Видатний шотландський поет Роберт Бернс народився в сім’ї селянина-бідняка. Він добре знав, як живеться бідним, тому й писав про це. Поет мав змогу порівнювати життя бідних та життя багатих. У вірші “Чесна бідність” Бернс показує, що гідність, розум, благородство не надаються людині разом з титулом та багатством. Скоріше, навпаки: чим...
8. Трагедія Федора Ровби – трагедія селянина-трудівника в період колективізацій Твір по повісті В. Бикова “Облава”. Письменник Василь Биков відомий нам як правдивий, щирий оповідач про людську долю в роки Великої Вітчизняної війни. Тема війни є основною в його творчості. Велику популярність одержали такі його повісті, як “Альпійська балада”, “Третя ракета”, “Сотников”, “Кар’єр”. Але у творчому багажі письменника є й...
9. Народнопісенний характер лірики С. Руданського СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком...
10. Величання в народних піснях (щедрівках “За сіньми, сіньми та новими”, “Ой у нашого господарика” та ін.) селянської родини, селянина-трудівника Щедрик, щедрик, щедрівочка, Прилетіла ластівочка, Стала собі щебетати, Господаря викликати. Такі рідні й іще з дитинства знайомі нам слова народної пісні, що завжди супроводжувала новорічний обряд. Для наших давніх предків, як тільки оживала природа, сходив сніг, починався Новий рік. Вони починали засівати ниву і заклинали урожай, щоб жито родило високе,...
11. Утвердження в баладі Р. Бернса “Джон-Ячмінь’ віри в щасливе майбутнє народу День народження Р. Бернса на його батьківщині, в Шотландії, відзначають щороку як національне свято, бо його вірші, життєрадісні, веселі, насмішкуваті, близькі читачам і сьогодні. “Поетом народним і великим” назвав його Тарас Шевченко. Ще в ранньому дитинстві Роберта зачарували народні казки, легенди, пісні. Пізніше фольклор став основою його творчості. Один із...
12. Лірична схвильованість віршів Степана Руданського Степан Руданський відомий українській літературі передусім тим, що запровадив новий жанр – Співомовки. Його поетична спадщина невелика – Всього 34 вірші. Більшість з них називаються піснями. І це не дивно, бо, написані в народнопісенній традиції, вони нагадують нам народні пісні. Серед них – ніжні, задумливі, сумні, побутові, повчальні. Але у...
13. Утвердження в поезії В. Симоненка неповторності людської особистості У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу приходить плеяда талановитих українських поетів – І. Драч, Л. Костенко, Д. Павличко, Б. Олійник, В. Стус, В. Симоненко. Вони прагнули наблизити людей до ідеалів добра, справедливості, гуманізму, правди – цих загальнолюдських ідеалів, за якими не губилися ідеї національної свідомості, патріотичних почуттів. Василь...
14. Лірика Ліни Костенко – це утвердження неповторності особистості Твір на прикладі творів про нитців. Ліні Костенко судилося стати в українській літературі 60-80 років “цитаделлю духу”. Безкомпромісність – ось головна риса її поезії. У часи, коли ідеологічний контроль за словом і думкою людини після короткої хрущовської “відлиги” знову став тотальним, від Ліни Костенко вимагалося бути такою, як усі. Але...
15. Утвердження незнищенності Києва як символу української нації в поемі Максима Рильського “Неопалима купина” Поема Максима Рильського “Неопалима купина”, написана 4 жовтня 1943 року, незадовго до визволення Києва, ввійшла до однойменної збірки, що побачила світ 1944 року. Це був час, коли народ піднявся в єдиному пориві, був охоплений однією метою – відстояти рідну землю, не дати ворогові поневолити Батьківщину. Поема “Неопалима купина”, як і...
16. Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких...
17. “Книга про бійця” – це поетичне утвердження народної єдності Олександр Трифонович Твардовський – видатний російський поет XX сторіччя. Заявивши про себе ще в другій половині 20-х років, він мпііже півстоліття активно працював у літературі. Дитинство майбутнього поета минуло у великій, багатодітній родині і’їміянина-коваля, що годувалася з убогого земельного наділу, придбаного на виплат. Пізніше, у 30-ті роки, родина Твардовських зазнала...
18. Життєва правда і гострота співомовок Степана Руданського У середині XIX століття література потерпала від жорстокої цензури. Письменники не могли вільно висловлювати свої думки, а тому шукали такі форми, в яких могли б викривати несправедливість суспільного ладу, висміювати панів і чиновників. 1859 року починає виходити сатиричний журнал з карикатурами “Искра”. У цьому журналі друкувалися “Малороссийские анекдоти” – прозові...
19. “Маруся” Квітки-Основ’яненка: утвердження в ідеалізованих образах високих морально-етичних якостей простої людини Літературна діяльність Квітки-Основ’яненка припадає на двадцяті – початок сорокових років XIX століття – на період загострення суперечностей, викликаних кризою кріпосництва в Росії. Г. Квітка-Основ’яненко своїми повістями дав перші зразки художньої прози в українській літературі, орієнтуючись на тогочасну російську літературу, зокрема на художню прозу Пушкіна і Гоголя. Повісті й оповідання Квітки-Основ’яненка,...
20. Утвердження загальнолюдської моралі в повісті Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана” У 1841 році в альманасі “Ластівка” побачила світ повість Г. Квітки – Основ’яненка “Сердешна Оксана”.Цей твір був високо оцінений Т. Шевченком, П. Кулішем, В. Далем, О. Потебнею. Що ж підкорювало в ньому відомих письменників та мовознавців? Звичайно ж, відповідність християнській моралі, тобто найблагороднішим людським ідеалам. “…Ставлячи за найпершу повинність натури...