Кожна балада – це ніби драма в мініатюрі. Драма Шиллера “Рукавичка” повертає читача до лицарських часів, коли відбувалися описані події. Від самого початку ми бачимо не просто картину королівської розваги – битву тигра та лева. Ця картина, по-перше, знайомить із місцем дії, а по-друге, змальовує емоційну атмосферу небезпеки, вносить ноту тривоги в оповідь. У світі тварин панує закон сили. Але чи милосердніший світ людей? Ніби випадково на страшну арену, саме між тигром та левом, впустила свою рукавичку дама. То й що? Рукавичка – то
ж такий дріб’язок! Але ні, виявилося, що для прекрасної Кунігунди, так звали даму, це справжня нагода випробувати хоробрість свого лицаря: Рыцарь, пытать я сердца люблю, Если сильна так любовь у вас, Как вы твердите мне каждый час, То подымите перчатку мою! Вона сказала це, лукаво сміючись, навіть не замислюючись над тим, що наражає його на велику небезпеку, можливо, на смерть. Кунігунда, либонь, дуже пишалася совою, це був шанс повеличатися перед іншими. Адже вона знала, що для лицаря честь важить надто багато, щоб нехтувати нею. Отож, він без слів іде виконувати жорстокий наказ легковажної своєї королеви. Усі навколо
завмерли з жаху: И зрители в робком вокруг ожиданье, Трепеща, на юношу смотрят в молчанье. Хоробрий юнак повертається живим, несучи рукавичку. Усі вітають його. І ніжний палкий погляд дами обіцяє щастя. Та юнак чомусь не радіє: От досады жестокой пылая в огне, Перчатку в лицо он ей кинул: “Благодарности вашей не надобно мне!” – И гордую тотчас покинул. Чому покинув лицар свою даму, зрозуміло. Адже тільки безсердечна й легковажна людина може отак гратися чужим життям. Той, хто справді кохає, боїться втратити коханого, ладен ризикувати власним життям задля його щастя. А чи багато розуму чи душі потрібно, аби похизуватися перед іншими своєю владою над закоханим юнаком?! Та й то влада честі змусила лицаря ризикувати. Життя людське безцінне. Той, хто цього не розуміє, не вартий поваги, не вартий і самого життя. А надто якщо йдеться про життя людини, що віддає тобі частину душі разом зі своєю любов’ю. Балада Ф. Шиллера “Рукавичка” утверджує цінність людського життя. Вона ставить проблему морального вибору в залежність саме від уміння любити й цінувати життя.
