Уславлення героїв Еллади в поемі “Іліада”
Довгий час учені вважали події, про які розповідається в “Іліаді” та “Одіссеї” Гомера, не так історичними, як міфічними. Якщо вірити міфові, то до війни ахейців проти троянців привело викрадення троянським царевичем Парісом красуні Єлени, дружини спартанського царя Менелая. Цьому викраденню посприяла богиня краси й кохання Афродіта, і сталося воно не без волі верховного бога-олімпійця Зевса.
У своєму творі Гомер показує приклади незрівнянної мужності, відваги, виявлені кращими героями Еллади. Описуючи бойові сутички, автор
Наче буревій, лютував на бойовищі “шоломосяйний Гектор” і закликав своїх воїнів мерщій здолати рів. Вони трощили вежі, розбивали бійниці, виривали із землі міцні дерев’яні палі, що на них, як на підпорках, тримався весь вал. Гектор і його воїни билися з ворогами, не шкодуючи власного життя. “Уперед, троянці!- гучно крикнув шоломосяйний Гектор.- Руйнуйте ахейські укріплення! Кидайте вогонь на їхні кораблі”. Саме Гектор першим прорвався крізь ахейський вал, здобувши найвищої
Бути безстрашним – це його обов’язок перед співвітчизниками, перед батьками і сином. Коли красуня Андромаха благає його залишитися за стінами фортеці, він відповідає відмовою, бо серце забороняє в тяжку хвилину покинути свій народ. Гомер майстерно змалював надзвичайної краси людські стосунки між ним і дружиною. Ніжно любляча Андромаха хвилюється за чоловіка, благає бути обережнішим, берегти своє життя. Він, ласкаво звертаючись у відповідь, каже: “Серця собі не руйнуй непомірною скорботою”.
Вражає опис бою Гектора з іншим улюбленим героєм еллінів, Ахіллом. Гектор, витягши свій довгий, важкий меч, кинувся на Ахілла. Так кидається дужий гірський орел згори, крізь темні хмари, на свою здобич – на ягня або зайців. Але Ахілл теж був не слабкий воїн. Страшним, могутнім був він у яснім обладунку, з величезним гарним щитом, що захищав йому груди; на високому шоломі грізно майоріла на вітрі пишна золота грива – витвір кульгавого бога Гефеста:
Сяяло так і відточене вістря на списі в Ахілла,
Що у правиці стрясав ним, готуючи Гектору лихо
І виглядаючи, де б йому ніжне уразити тіло…
Ахілл теж має благородний характер, не знає меж його відвага. Він вірний товариш, доблесний воїн, щирий і чесний. У своєму творі Гомер показав, якою сильною була душевна боротьба в Ахілловому серці – між помстою і шляхетністю, потоптаною людською гідністю і любов’ю до вітчизни. Саме юний Ахілл втілює в собі ідеал воїнської доби тих часів. Образи Гектора і Ахілла виражають моральні ідеали народу.