Уроки історії, які ми мусимо пам’ятати
Історія – це людська пам’ять. Вона ніколи нічого не забуває. Ні доброго, ні поганого. Усе в неї на обліку, усе передається. Що ж нам залишили попередні покоління? Це, я вважаю, велике прагнення волі. Ще із часів Київської Русі виборювали його в нескінченних битвах, а пізніше високо піднесли на своїх корогвах лицарі волі – козаки. Потім – будівничі першої української народної держави.
Усе фіксується на сторінках історії. На всі часи запам’ятаються уроки кровопролитних воєн, голодомори, репресії. Це завжди прокляття, це завжди
Усе фіксується на сторінках історії. Зафіксувала вона і не такий уже далекий від нас 1926 рік, коли
Нам і нашим нащадкам ніяк не можна також забути той безсмертний подвиг, що зробив наш народ, кожний солдат окремо під час Великої Вітчизняної війни. Подвиг заради майбутнього своїх дітей, заради миру на нашій планеті залишиться не тільки на сторінках історичної літератури, а й у серцях людей.
Уроки історії слід не просто пам’ятати, а й робити висновки. Ми нарешті випросталися на повний зріст і зробимо все, щоб у нашій Батьківщині страхіття більше не повторювалося. Щоб не падали хрести з церков, щоб не йшов брат на брата і щоб ніколи не вибухнув Чорнобиль. Тож збережімо нашу землю, будьмо народом завжди!