Україно схаменися
Україна вимирає.
Самостійна вже конає.
З кожним днем це відчуває.
Її народ всяк залишає.
Та від рідненької тікає.
І світ за очі забігає.
Але більше вимирає.
Терпіти далі сил не має.
Знущання влади не втихає.
Повсюди свинство процвітає.
Брехня главенство скрізь тримає.
Свавілля правду пожирає.
Нахабство гроші відбирає.
І без доходів залишає.
Та жити людям заважає.
Дітей із дому виганяє.
А старих по світу пускає.
Та ще й бомжами обзиває.
Чи волоцюгами вважає.
По ” християнські”
Церкви будує й відкриває.
Та гроші в бідних відбирає.
При цьому справно процвітає.
Горе людське не помічає.
За себе бога прославляє.
Ось так живе, гріха не знає.
І медицина не вщухає.
Здоров’я нації кінчає.
Гроші при цьому заробляє.
Про Гіппократа знать не знає.
Сама хворобам потурає.
На той світ хворих відправляє.
Ще й грошей більше вимагає.
За совість навіть не згадає.
І все зійде їй з рук, це знає.
Бо підтримку влади має.
Ще й криво суддя захищає.
За злочин все це не вважає.
А народ то вимирає.
Здорових мало залишає.
Ще й
Бо безробіття процвітає.
А виживати якось має.
Ніхто ж його не захищає.
На щось надіятись бажає.
Про конституцію згадає.
Один раз в рік таке буває.
Як влада свято відмічає.
День конституції справляє.
Про неї пишно виступає.
А потім швидко забуває.
Глумлінням це не називає.
Ще й перекручує, міняє.
Безвідповідальність прикриває.
Народ оце все помічає.
На жаль лиш виходу не знає.
Тому населення втрачає.
А схаменутись не бажає.
11.09.09. В. Назаренко.
[email protected] ua