Україна і народ у повісті М. Гоголя “Тарас Бульба”
Видатний російський письменник Микола Гоголь був родом з України. Він любив свій край, цікавився його історією, звичаями і обрядами, захоплювався мужнім та волелюбним українським народом, прославив його у своїх творах.
Із незвичайною художньою силою і повнотою М. Гоголь відобразив “дух минулого віку”, “історію народу… в ясній величі” у повісті “Тарас Бульба”.
Із замилуванням письменник змальовує безмежний український степ (“Чорт вас візьми, степи, які ви гарні!”, “Уся поверхня землі вдавалася зелено-золотим
Головні герої повісті “Тарас Бульба”, “хоч і гинуть фізично, залишаються в народній пам’яті безсмертними, бо переконані, що “не загине жодна великодушна справа”. Помираючи, козаки розуміють, що боротьба не закінчена, що смерть їхня не даремна, а потрібна для майбутньої перемоги. У цій вірі у безсмертя народу – справжній оптимізм повісті, її героїчний пафос, народне, життєстверджуюче начало. Усьому світові М. Гоголь довів, що є Україна і українці як нація, а не жителі південних окраїн, “малороси” чи “хохли”.