Home ⇒ 📕Твори на задані теми ⇒ Украіна як заручниця в імперській “тюрмі народів”

Украіна як заручниця в імперській “тюрмі народів”

Поема “Кавказ” є одним із кращих зразків політичноі сатири на царизм колишньоі Росіі. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, в тому числі й Украіни, яка на той час входила до складу Російськоі імперіі. Основна тема твору Ї висловлення палкого протесту проти кріпосницько-самодержавноі системі і загарбницько-колоніальноі війни на Кавказі, заклик до поневолених народів боротися проти царизму. Змальовуючи загальний фон поданоі нам картини, поет нагадує, що внаслідок тривалоі багатолітньоі війни Кавказ являє собою

гори, “засіяні горем, кровію политі”. І далі Шевченко подає сумну картину жертв війни: Лягло костьми Людей муштрованих чимало. А сльоз, а крові! Напоіть Всіх імператорів би стало З дітьми і внуками, втопить В сльозах удов’іх. Показавши криваві наслідки війни, Шевченко вказує і на іі винуватців, сатирично “прославляючи” Слава! Слава! І нашим батюшка-царям Слава! “Хорти, і гончі, і псарі” Ї це сатиричні назви всієі тієі зграі генералів і чиновників, які були на службі у царя і які допомагали влаштовувати криваві війни.

Далі Шевченко показує загарбницько-колоніальний характер війни на Кавказі:

Нам

тільки сакля очі коле: Чого вона стоіть у вас, Не нами дана; чом ми вам Чурек же ваш, та вам не кинем, Як тій собаці! Чом ви нам Платить за сонце не повинні! Такими були справжні інтереси царизму на Кавказі. Але своі загарбницькі наміри царизм намагається приховати гаслами освіти, добра, справедливості, які він нібито ніс на Кавказ. Цю маску поет зриває з величезною художньою силою. Тюрми, каторга, злидні, криваве грабіжництво, здирання шкури з “брата”, тобто з трудящих, продавання і програвання в карти кріпаків, тяжке гноблення народів, унаслідок чого “од молдованина до фіна на всіх язиках все мовчить”, переслідування революційноі думки, яка йшла з Заходу, Ї така справжня суть “культури” і “справедливості” кріпосницько-самодержавноі системи. Далі Шевченко говорить, що для того, щоб загарбати у трудящих Кавказу “чурек”, і “саклю”, і “сині гори останніі” і примусити навіть “платить за сонце”, царизм ніс на Кавказ і те знаряддя, яке могло забезпечити це грабування: і тюрми, кайдани і “кнути узлуваті”. Шевченко яскраво показує, що гноблення царизмом трудящих його загарбницько-колоніальна політика освячується релігією: Ви ще темні! Святим хрестом не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери. Поет показує, що церква своім авторитетом покриває всі криваві діла самодержавства: У нас Святую біблію читає Святий чернець і научає, Що нар якийсь-то свині пас Та дружню жінку взяв до себе, А друга вбив. Тепер на небі! От бачите, які у нас Сидять на небі! Крім того, Шевченко показує, що релігія є ворогом активноі боротьби трудящих за волю, бо вона радить…тільки плакать, плакать, плакать І хліб насущний замісить Кривавим потом і сльозами. Основним художнім засобом, який вживає Шевченко у викритті лицемірства царизму і релігіі, є сарказм: На те письменні ми, Читаєм Божіі глаголи!.. І од глибокоі тюрми Та до високого престола Ї Усі ми в золоті і голі. Характерним художнім засобом поеми “Кавказ” є також одверте гнівне викриття Шевченко лицемірства і кривавоі гнобительськоі політики царизму і церкви: По закону апостола Ви любите брата! Суєслови, лицеміри, Господом прокляті! Зображуючи Кавказ, Шевченко використовує революційний міф про непокірного борця Прометея проти самодержця Ї бога Зевса. Місце перебування покараного Прометея міф пов’язує саме з Кавказькими горами. Тому природним було використання цього міфу в поемі, присвяченій боротьбі кавказьких народів проти царизму. Образ Прометея в поемі перетворюється в символ мужніх оборонців волі Кавказу, які борються з “двоголовим орлом” Ї царизмом.

У образі Прометея Шевченко підкреслює мотив незламності і непереможності борця за свободу, кажучи, що серце покараного велетня “знову оживає і сміється знову”. Цей революційний оптимізм має величезне значення для розуміння всієі поеми: змальовуючи образ Прометея, Шевченко висловлює віру в перемогу трудящих над гнобителями. Отже, у своій поемі Шевченко яскраво показав, що війну проти кавказьких народів вів не російський народ, а царизм у своіх експлуататорських цілях, і ця війна, як і царизм в цілому, були глибоко ворожими всім народам тодішньоі Росіі.

Міфологічний Прометей Ї це борець за свободу і захист людей. До образу Прометея зверталися митці багатьох народів різних епох. У давньогрецького поета Есхіла Прометей викрадає вогонь і передає його людям, навчає народ різних ремесел (“Прикутий Прометей”), П. Б. Шеллі у драмі “Визволений Прометей” дав образ борця, який не примирився з Зевсом. Дж. Г. Байрон у вірші “Прометей” висловив віру в торжество гуманізму. У російській літературі до образу Прометея звертався М. Ломоносов. М. Огарьов у вірші “Прометей” закликав до подвигу, висловив віру в силу людського духу. В украінській літературі у І. Котляревського в “Енеіді” зустрічаємо травестований образ Прометея. У Т. Г. Шевченка в поемі “Кавказ” постає стислий, але виразний образ прикутого титана: За горами гори, хмарою повиті, Засіяні горем, кровію политі; Споконвіку Прометея там орел карає Щодень божий добрі ребра Й серце розбиває… Шевченківський Прометей символізує силу народу, його могутність і нескореність. Орел же в поемі асоціюється з двоголовим орлом самодержавства. Царат, ворожі сили не зможуть скувати живоі душі народу. Народ безсмертний. Його кров живуща, душа жива: Розбиває, та не вип’є Живучоі крові… Поет радіє з приводу того, що серце народу “знову оживає і сміється знову”. Саме це основне в образі Прометея. Як гімн нездоланності народу упевнено звучать слова поеми: Не вмирає душа наша, Не вмирає воля. І неситий не виоре На дні моря поле, Не скує душі живоі І слова живого… Образ Прометея у “Кавказі” Ї то запорука непокірливості, титанізму народів у іх потягу до волі, до об’єднання проти спільного ворога Ї Росіі. Саме через образ Прометея-народу Шевченко висловив своє велике обурення і гнів проти організаторів війни, яку вела Росія за приєднання Кавказу до імперіі.

Сплинуло багато часу відтоді. Але, аналізуючи подіі в Чечні, подумки переконуєшся в правоті поета. І хочеться крикнути: Люди, зупиніться! Не проливайте кров людську! І саме образ Прометея примусив мене зробити такі висновки. Не дивно, що Прометей-народ в Шевченковій поемі “Кавказ” Ї найсильніше втілення цього світового образу в украінській поезіі.

Поема “Кавказ” Ї це громадський подвиг Шевченка, бо в ній уперше в літературі кинуто заклик: “Борітеся Ї поборете!” Ця поема Ї велична тривожна пісня про поневолені народи, яких вогнем і мечем підкорила Росія.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. Україна як заручниця в імперській “тюрмі народів” (“Кавказ” Т. Шевченка) Поема “Кавказ” є одним із кращих зразків політичної сатири на царизм колишньої Росії. Поема була прямим закликом до боротьби всіх поневолених народів, в тому числі й України, яка на той час входила до складу Російської імперії. Основна тема твору – висловлення палкого протесту проти кріпосницько-самодержавної системі і загарбницько-колоніальної війни на...
  2. Охарактеризуйте образи-символи поеми Тараса Шевченка “Кавказ” Поема “Кавказ” (1845) була написана під безпосереднім враженням від звістки про загибель підчас кавказької війни Якова де Бальмена, полтавського поміщика, приятеля Шевченка. Однак емоційна реакція на смерть друга поєдналась у поемі з роздумами про загарбницький характер війни, яку вело російське самодержавство на Кавказі, проводячи імперську колонізаторську політику. Початковий пейзаж поеми...
  3. “Прометей – символічний образ нескореного народу” (за поемою “Кавказ” Тараса Шевченка”) Що ми взагалі знаємо про Прометея? Що подарував нікчемним незахищеним створінням – нам, людям, – вогонь, знання, практичні навички? Що витримав безліч випробувань, витримав муки і не скорився? Так! Але він ще й титан, обранець, посланець до людей. А ще – він втілення людського духу. Отже, не дивно, що саме...
  4. Образ Прометея в поемі “Кавказ” Т. Г. Шевченка знає все прогресивне людство. Не можна не захоплюватися людиною, яка, вийшовши з самих низів, піднялась на високий і почесний п’єдестал всенародної, любові. Ні арешти, ні заслання, ні заборона малювати й писати – ніщо не змогло примусити поета скласти свою зброю в боротьбі за визволення народу. У поемі...
  5. “Актуальність поеми Т. Шевченка “Кавказ” Одним з найпристрасніших, найяскравіших творів великого Кобзаря українського народу Т. Г. Шевченка є поема “Кавказ”. Хоч там і не йде мова про Україну, проте вона змушує пройнятися болем кавказького народу і щиро побажати йому перемоги у боротьбі проти лютого ворога – самодержавної Росії. Змушує поема замислитися і над долею рідного...
  6. Твір Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою Т. Шевченка “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на...
  7. Зображення незламності народу в поемі “Кавказ” Одним з найяскравіших, найпристрасніших творів великого українського поета є поема “Кавказ”. Хоч там і не йдеться про нашу Батьківщину, проте ми, проймаючись болем кавказьких народів, щиро бажаючи їм перемогти лютого ворога – самодержавну Росію, замислюємося також і про долю рідного народу, про його боротьбу за власну свободу. Поет заповідав своїм...
  8. Зображення незламності народу в поемі Тараса Шевченка “Кавказ” Одним з найяскравіших, найпристрасніших творів великого українського поета є поема “Кавказ”. Хоч там і не йдеться про нашу Батьківщину, проте ми, проймаючись болем кавказьких народів, щиро бажаючи їм перемогти лютого ворога – самодержавну Росію, замислюємося також і про долю рідного народу, про його боротьбу за власну свободу. Поет заповідав своїм...
  9. Дружба народів у творчості Тараса Шевченка Усі ми знаємо Тараса Григоровича Шевченка як українського народного письменника, справжнього патріота своєї нації. Майже усе написане ним було присвячене Україні, яку поет змальовував з великою любов’ю. Його заклик “Свою Україну любіть” проходить червоною ниткою через усю його творчість, так само, як мотив ненависті до поневолювачів рідного народу. Але чи...
  10. Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” В двадцятих роках XІX століття в колах передових людей тогочасного суспільства починає поширюватися ідея єднання слов’янських народів. Вперше цю ідею висунули учасники Товариства об’єднаних слов’ян, яке було сформоване у 1823 році. Члени цього товариства мріяли про скасування самодержавно-кріпосницького ладу і об’єднання всіх слов’янських держав у єдину федеративну республіку. Ці ідеї...
  11. Прометей – символічний образ нескореного народу (за поемою “Кавказ”) Постать Т. Шевченка, його справді подвижницьке життя гідні подиву, пошани і вдячності. Його слово переходило державні кордони, бо мало найвищу візу – візу генія. Слово Шевченка від початку до кінця написане любов’ю до всіх народів, до всіх людей на Землі. Викриттям жорстокої колонізаторської політики Росії і закликом до повалення царизму...
  12. Назвіть вічні образи у світовій літературі (на прикладі вивчених творів) Образи, які звуться “вічними” у літературі, представляють собою такі образи, які стали втіленням певних загальнолюдських рис, стали називними для певного типу людей, явищ. Наприклад, Дон Кіхот став втіленням безкорисливої любові до справедливості, Обломов – символом лінощів, а Плюшкін – уособленням скупості, скнарості. “Вічні образи” – велике надбання людської культури, класичної...
  13. Відповіді до теми: Есхіл “Прометей закутий” 1. Які три основні драматичні жанри сформувалися у Давній Греції? Відповідь: Трагедія, комедія, сатирівська драма. 2. Що покладено в основу трагедії Есхіла “Прометей закутий”? Відповідь: Давньогрецький міф про Прометея. 3. Яким даром володіє Прометей? Відповідь: Даром передбачення. 4. Кого Прометей намагається підтримати, розрадити, незважаючи на те, що сам терпить муки?...
  14. “Заклик до єдності слов’янських народів у поемі Т. Г. Шевченка “Єретик” Тарас Григорович Шевченко гаряче підтримував справедливу боротьбу чеського народу за національне визволення від німецького гніту. Йому завжди була небайдужою доля поневолених народів, а слов’янських той поготів. Поему “Єретик” автор присвятив сучасникові, чеському вченому Павлу Йозефу Шафарикові, котрий на думку Шевченка сприяв братанню слов’янських народів. Під час написання цього твору поет...
  15. Твір Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Вияв художньої майстерності Т. Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у 1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму як носія колоніального гноблення народів стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо...
  16. Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на...
  17. Твір: Прометей – символічний образ нескореного народу за поемою “Кавказ” Т. Шевченка Скільки довелося витримати українському народові, скільки поневірянь та знущань випало на його долю! Але, виявляється, усі народи були в такому становищі. Російський царизм позбавив їх волі. І були тоді народи подібні до прикутого Прометея, який, бувши фізично в к данах, душею ніколи не скорявся, бо не знав нічого кращого, ніж...
  18. Прометей – символічний образ нескореного народу Легенда про титана Прометея належить до найцінніших перлів світової літератури. У ній розповідається про те, як Прометей викрав вогонь у богів Олімпу, щоб принести його на землю. До того улюбленець Зевса, Прометей своїм вчинком розгнівив верховного владику, і той покарав титана. За його любов до людей, за те, що приніс...
  19. Сатира на “Кавказ” і “Сон” Після тривалої розлуки 1843 року Т. Шевченко знову їде в рідну Україну. Мріючи про давньоочікувану зустріч, він все ж передчував: “Там, окрім плачу, нічого не почую”. Побачене ж вразило його до краю, переповнило болем і гіркотою і без того надірване серце. У цей час він пише “Сон”, “Кавказ”, “Єретик”. Поему...
  20. Вияв художньої майстерності Шевченка в поемі “Кавказ” Поема “Кавказ”, що була написана Т. Шевченком у “1845 році,- вершина політичної поезії. Тематично та ідейно вона пов’язана з поемою “Сон”. Намічена в “Сні” тема викриття царизму, як носія колоніального гноблення народів, стає провідною у складному ідейно-тематичному комплексі “Кавказу”. Ми часто називаємо “Кавказ” поемою, мабуть, через ту масштабність Шевченкових понять...
Украіна як заручниця в імперській “тюрмі народів”
«
»