Епопея Л. Н. Толстого “Війна й мир” стала одним із самих значних добутків світової літератури, що зачіпають моральні проблеми й відповіді, що дає, на такі важливі історико-філософські питання, які стосуються сенсу життя окремої особистості і її ролей в історії всього людства. На прикладі морального пошуку центральних героїв автор роману допомагає читачеві навчитися виділяти у своєму житті саме головне, направляти свої сили й таланти в потрібне русло. Зображуючи сучасне для своєї епохи суспільство, Лев Толстой чітко розділяє його представників
на ті, хто постійно в пошуку, кого не задовольняють загальноприйняті норми поводження, хто не зупиняється на досягнутому й постійно вдосконалює свою душу, і тих, хто пливе за течією й боїться згорнути убік, заглянути вглиб себе, хто воліє піддаватися встановленим життєвим правилам. Саме тому такі герої, як Андрій і Марья Болконские, Пьер Безухов, Наташа й Микола Ростови, що виявляють собою кращих людей, породжених у шляхетних російських дворянських сім’ях, чітко протипоставлені сімейству Курагиных, Борисові Друбецкому, полковникові Бергу й многим іншим представникам світського суспільства Останні
бачать сенс свого життя в збільшенні добробуту за рахунок вигідного шлюбу, зручного службового становища або навіть виграшу в карти. Ці люди красиво міркують про батьківщину, патріотизм, політика, по суті, не цікавлячись цими поняттями
Усе, що їх дійсно хвилює, стосується особистого спокою, вузького сімейного благополуччя й