Твір за поезією “Печенізька облога Києва”
Автор збірок поезій “З журбою радість обнялась”, “Поезії”, що вийшли у Петербурзі, за кордоном з’явилися книжки “Минуле України в піснях. Княжі часи”, “Перезва”, “Чужиною”, “Кому повім печаль мою”, Твори для дітей (поеми “Грицеві курчата”, “Водяничок” та інші), переклади. Олесь також автор драматичних творів “По дорозі в казку”, “Над Дніпром”, “Ніч на полонині”. Олександр Олесь надзвичайно захоплювався історією рідного краю, – зокрема такими героїчними її сторінками, як боротьба
А у місті плач і стогін: Ані вийти, ні ввійти, Став людей косити голод, Став в могили їх нести.
Описуючи облогу міста, Олександр Олесь використовує образи, що нагадують героїчні сказання того часу:
Наче Хмари, бідний Київ Печеніга облягли, Загриміли всюди сурми, Таборами загули.
Але ніхто з іноземних завойовників не зміг підкорити., наш народ, бо любов до рідної землі була рушійною силою безлічі героїчних вчинків. На захист Вітчизни
Старого до малого. Одного з таких юних героїв автор зобразив у вірші
“Печенізька облога Києва”: Стали думати кияни, Де їм лицаря знайти,- Щоб із міста на той берег Сміло зважився пройти. “Я піду” – хлоп’я говорить.
Автор не називає імені героя, тому шо так безстрашно міг вчинити кожен. На думку Олександра Олеся, це і є найбільша слава для людини – здійснити героїчний вчинок і, залишившись невідомою, здобути вдячність і ВІЧНУ пам’ять нашадків.