Твір-відгук на самостійно прочитаний роман “Сагайдачний”
Нещодавно я прочитав цікавий роман Андрія Чайковського “Сагайдачний”. Мене зацікавила не лише образна система цього твору, але й причини, які спонукали письменника вибрати саме тему українського козацтва. Було це в 1942 році. Ішов десятий місяць Великої Вітчизняної війни. Саме в ці тяжкі часи народ згадав про видатного козацького полководця Петра Конашевича-Сагайдачного, триста двадцять років від дня смерті якого мало виповнитись. Але не тільки сумний ювілей гетьмана посилив інтерес до героїчного минулого, а й спроба збудити національну
На нарадах Сагайдачний був обережним і в будь-яких суперечках небагатослівним, супроти козацького свавілля бував дуже суворим і карав смертю за провини.
Великого заслугою Сагайдачного, як підкреслює автор,
Ось саме про ці події і розповідає роман Андрія Чайковського “Сагайдачний”. Цей твір я прочитав з величезним задоволенням, бо він не тільки розповідає про нашу минувшину, а ще й вчить народно! мудрості, розважливості, сміливості. Я раджу всім прочитати цей роман, бо сааме написанням цього твору Андрій Чайковський прагнув виховати в читачів суспільну активність, пробудити національну свідомість, історич ну пам’ять.