Твір “Серцю не накажеш”
В сучасному світі, де бал правлять гроші, а кохання вимірюється ціною подарунків, фраза “серцю не накажеш” здебільшого викликає подив.
Поведінка головної героїні поеми Івана Котляревського “Наталка-Полтавка” у сучасних дівчат викликає подив. Її чесний, добрий і чистий образ вражає лебединою вірністю, адже вона любила і берегла пам’ять про свого коханого довгі чотири роки. В наш час не всім дівчатам до снаги чекати два роки свого хлопця з армії, а тут, незважаючи на тиск матері, вона не змогла відректися від кохання свого життя.
Мало хто готовий поступитися своїми амбіціями, соціальним становищем, зрадити своїм принципам заради кохання. Дівчата та хлопці цинічно обирають свою другу половинку за зовнішністю, матеріальним становищем, станом у суспільстві тощо. Вони сподіваються, що заповнення розвагами життя допоможе втамувати біль серця, якому потрібне кохання. Бо лише воно робить людину щасливим, лише воно розкриває людські таланти та перетворює найзапеклішого циніка у романтика.
Ніякі дорогі та дизайнерські речі не замінять тепло обіймів коханої людини, блиск брильянтів не зрівняється з сяянням коханих очей, а від
Кохання не дається легко, за нього треба боротися. Людина може кохати, але в неї не завжди знаходиться достатньо сил, щоб протистояти труднощам. Проте, перед силою великого кохання руйнуються всі перепони та відступають усі злі сили. При поверненні Петра возний з Терпелихою згоджуються на їхнє одруження, бо бачать, що не зможуть перешкодити їхньому коханню.
Не треба пручатися та слухати поради суспільства у такій делікатній справі. Зараз люди забули, що таке прислухатись до свого серця. Вони розкладають по поличкам логіки будь-які явища та вчинки, намагаються знайти раціональне пояснення всьому навколо. Та лише серце знає вірну відповідь. Його не зіб’єш з пантелику, адже йому не накажеш.
(2 votes, average: 5.00 out of 5)