Твір-роздум за поемою “Слово про похід Ігорів”
УРОК 17
Тема. ПРЗМ №2. Твір-роздум за поемою “Слово про похід Ігорів”.
Мета: навчити учнів писати оригінальні творчі роботи, добираючи відповідні матеріали з поеми; розвивати навички самостійного логічного мислення, писемного мовлення; виховувати почуття патріотизму, впевненість у своїх силах при висвітленні думок. Обладнання: різні видання “Слова про похід Ігорів”, ілюстрації до твору, уявний мікрофон.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності.
1. Мікрофон.
Учитель ставить запитання до класу:
– Хто
(Учні, передаючи один одному уявний мікрофон, по черзі беруть слово, швидко й лаконічно відповідають на питання).
2. Фронтальна бесіда:
– Уявіть, що про одного із героїв поеми потрібно розповісти товаришеві та ще зацікавити його. Як ви це зробите?
– Які основні питання, що характеризують героя, мають бути розкриті у творі?
(Його зовнішність, риси вдачі, мова, ставлення до інших, до навколишнього світу тощо).
– Пригадайте, якою повинна бути побудова твору.
(Твір повинен складатися із вступу, основної частини
– Чому важливо перед написанням твору скласти план? Який план, на вашу думку, є більш повним – простий чи складний? Обгрунтуйте своє твердження.
3. Оголошення тем творів.
Можна запропонувати учням написати твір на одну із таких тем: “Князь Ігор – захисник Руської землі”, “Князівна Ярославна – символ жіночої краси і відданості”, “Образ Руської землі в “Слові…” тощо.
4. Колективне складання плану.
Складаючи план, звертаємо увагу, чи правильно сформульовано пункти плану, чи логічно і послідовно вони розташовані, чи не занадто поширені або, навпаки, короткі.
Орієнтовний план твору на тему “Князь Ігор – захисник Руської землі” може бути таким:
I. “Слово про похід Ігорів” – найвидатніша давньоруська пам’ятка, перлина української літератури.
II. Князь Ігор – оборонець рідної землі.
1. Чесний, вольовий воїн, самовідданий патріот своєї батьківщини.
2. Нестримна відвага Ігоря, що переходить у нерозважливість.
3. Необачність, недалекоглядність, славолюбство князя.
4. Ставлення автора та інших персонажів поеми до Ігоря Святославовича.
III. Актуальність “Слова” у наш час.
5. Пояснення вчителя.
– При написанні твору на чернетці доцільно праву половину сторінки залишити чистою – для доповнень і поправок. Переписуючи твір у зошити, треба звернути увагу на такі моменти:
– чи відповідає твір темі, чи немає зайвого, того, що теми не стосується;
– чи дотримана послідовність у викладі думок, чи правильно виділені абзаци, підібрані цитати;
– чи немає зайвих слів, повторів;
– чи не виникають сумніви щодо написання окремих слів та вживання розділових знаків.
6. Читання зразка учнівського твору на тему: “Образ Руської землі в “Слові про похід Ігорів”.
“Слово про похід Ігорів” – найвизначніша пам’ятка культури Київської Русі. Написана невідомим автором, вона пройшла крізь століття, подолавши усі перешкоди. Цей твір – героїчна, сповнена палкої любові до Вітчизни, до свого народу поема-заклик, яка лине із сивої давнини, гаряче відлунюючи і в серцях сучасних українців. Центральним образом “Слова…” є, безумовно, Руська земля.
По-перше, у творі згадується багато тогочасних географічних назв: Київ, Курськ, Чернігів, Новгород, Путивль, Сула, Дон, Донець, Дніпро-Славута тощо.
По-друге, дійовою особою в поемі виступає сама природа: звірі, птахи, ріки розмовляють, дощі стрілами прямують з неба, “кривавії зорі світ провіщають”, затемнення сонця пророкує поразку Ігоревому війську. Під час походу русичів на половців Руська земля “велить прислухатися до землі незнаємої”, щоб почути наближення ворога. У ході битви “земля гуде”, “ріки мутно течуть”. Після поразки руського війська “чорна земля під копитами кістьми була засіяна, а кров’ю полита”.
Виразно змальовує автор картину туги і жалю Руської землі за загиблими воїнами: “Никне трава жалощами, а дерево тугою до землі прихилилось”.
Протягом усього твору образу Руської землі протиставляється образ землі Половецької. Це її звоював великий київський князь Святослав, а князь Ігор і собі хоче списа зломити при полі Половецькому… чи шоломом пити воду з Дону”. Та непривітна і неласкава чужинецька земля до Ігоря Святославовича, бо принесла йому лише поразку, ганьбу і полон.
Перебуваючи у половецькому полоні, князь Ігор не забуває рідну землю, “мислю поле міряє од Дону великого та й до Дінця малого”. Його дружина Ярославна звертається до вітру, сонця, Дніпра-Славути, щоб вони допомогли Ігорю повернутися на рідну землю, бо “тяжко… Руській землі без князя…”.
І коли Ігорю Святославовичу вдається утекти з полону, то і “землі раді, городи веселі, співають вони про давніх князів, про молодих виспівують”.
Руська земля у творі – це те, що для наших предків було найдорожчим. Вони ішли у бій “за землю Руську”, за неї страждали і гинули. Та й сама Руська земля стогнала від князівських міжусобиць, “колишні часи і князів колишніх пригадуючи!”. Тому провідною у “Слові…” є ідея єдності всіх руських земель, адже, тільки об’єднавшись, удільні князі зможуть перемогти своїх ворогів, захистити Батьківщину.
“Слово про похід Ігорів” – це поема слави, вірності і патріотизму наших предків, це наша історія. І як добре, що цей прекрасний твір
Попри всі перешкоди: війни, стихійні лиха – таки дійшов до нас і промовляє до наших сердець, нагадуючи кожному, хто ми, яких батьків діти.
7. Самостійна робота учнів.
II. Підбиття підсумків.
III. Домашнє завдання.
Закінчіть роботу над твором. Підготуйте проекти на одну із тем: “Символічно-міфологічні образи “Слова про похід Ігорів” та їхнє значення”; “Фольклорні мотиви “Слова…”; “Роль пейзажу в розгортанні сюжету “Слова про похід Ігорів”. Повторіть вивчене з розділу “З давньої української літератури”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)