Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Твір про творчість М. Вороного

Твір про творчість М. Вороного

Початок літературної діяльності М. Вороного припадає на роки навчання в Харкові і Ростові. Перший вірш “Не журись, дівчино” з’явився в 1893 році у журналі “Зоря”. З того часу твори М. Вороного часто друкувалися в періодичних виданнях, альманахах. І лише 1911 року вийшла збірка творів М. Вороного “Ліричні поезії”, а у 1913 – збірка “В сяйві мрій”. У Катеринодарі були надруковані твори “Євшан-зілля” (1917), а в Черкасах – “Поезії” (1920). Деякі свої погляди на літературу М. Вороний сформулював і виклав на сторінках “Літературно-наукового

вісника” (1901). Закликаючи письменників узяти участь в альманахові “З над хмар і з долин”, він просить надсилати йому твори “хоч з малою ціхою оригінальності, з незалежною свобідною ідеєю, з сучасним змістом… де б хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би того далекого блакитного неба, що від віків манить нас своєю недосяжною красою, своєю незглибною таємністю”. Яке роздолля прагне дати поет для вільної критики!

Адже ці слова-звернення можна тлумачити по-різному. Чомусь більшість не хотіла бачити, що у митця єдине бажання – показати українському читачеві взірцевий

альманах, щоб там були твори, які можна поставити врівень з кращими європейськими зразками. У своєму зверненні, у листах до багатьох авторів М. Вороний просить надсилати твори високого естетичного звучання, витонченої, досконалої форми, поета начебто менше цікавив їх соціальний, громадянський бік. Могло здатися, що Вороний закликав до втечі від реального життя. Саме так дехто й сприйняв цей виступ М. Вороного. С. Єфремов назвав його маніфестом українського модернізму. А вульгарно-соціалогічні дослідники схильні вважати, що тут Вороний проголошував гасло “чистого” мистецтва, “його вустами говорить інтелігент буржуазного типу, що хоче втекти від реального життя, від боротьби в світ містики і фантазії”. Звичайно, можна сприйняти орієнтаційно прохання упорядника надсилати до альманаху твори, в яких дихає “справжня запашна поезія”, яка не “переспівує старі збиті співи… з харчанням, притичинами й свистом, а вільна та чиста штука”, на “естетичний бік творів має бути звернена найбільша увага”. Майбутній альманах має дати читачеві спокій, відпочинок “для стражденної, зневіреної душі сучасного інтелігента”, нести любов і тиху радість “для його озлобленої, змученої душі”. Саме звідси й випливає – “апологет українського декадентства”, проповідник “чистого” мистецтва.

І. Франко назвав Вороного “ідеалістом непоправним”, який вимагає від авторів:

Пісень давайте нам, поети, Без тенденційної прикмети, Без соціального змагання, Без усесвітнього страждання, Без нарікання над юрбою, Без гучних покликів до бою…

У відповідь на “Послання” М. Вороний написав вірш “Іванові Франкові”, в якому ще раз здекларував власні яогля-ди на поезію і завдання поета. Не кликав він художників до втечі в позахмарні світи. Поет вважав, що справжнє мистецтво мусить єднатися з боротьбою за щастя людини, за її гармонійний розвиток, за духовне зростання:

О, ні! Я, взявши в руки зброю, Іду за генієм до бою. Рубаюсь з ворогом, співаю, В піснях до бою закликаю Всіх тих, що мляві га недужі, Чи під укриттям сплять байдужі

Справжній тает, на думку М. Вороного, не має права “тояти осторонь оточуючої дійсності. Його “душа бажає скинути пута”, “бажає ширшого простору”, шукає відради і забуття. “Життя брудне, життя нікчемне забути і пізнать надземне”. Тільки слова високої поезій яка народжується за незалежними законами творчості, “тягар життя скидають і душу раєм надихають”,- тільки така поезія не лишає людину байдужою. Не кликав М. Вороний тікати від реального життя в світ містики, не проповідував безідейності в мистецтві.

Немає підстав вважати, що І. Франко гостро засудив М. Вороного. Правильні висновки, на нашу думку, зробив Г. Вервес: “В нас немає підстав твердити, що заклики Вороного про чисте небо поезії, розширення її виражально-емоціональних засобів сприймалися І. Франком як декадентські. Нічого подібного в статті “Принципи і безпринципність”, і у вступі до поеми “Лісова ідилія”, присвяченої Вороному, переважають скоріше роз’яснювальні ноти…”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Схожі твори:

  1. “Висока честь: прийняти смерть за любий рідний край” (життя і творчість Миколи Вороного) Про життя видатного українського поета відомо небагато, адже він не залишив нам своїх спогадів, автобіографії. Збереглося лише декілька листів та 32 сторінки в учнівському зошиті, які Микола Вороний написав про себе на прохання О. І. Білецького. І та розповідь є чи не єдиним джерелом, з якого можна дізнатися про поета....
  2. “Вишневий цвіт” української культури (до творчості М. Вороного) І. Місце М. Вороного в історії української культури. (Микола Вороний посідає помітне місце в історії української культури кінця XІX – початку XX століття. Він був талановитим поетом, критиком, істориком, театральним діячем, пере­кладачем, актором і журналістом. На його поетичній творчості виховувалося не одне покоління українських поетів, але публіцистичний і науковий доробок...
  3. Пишемо твір: Проблема історичної пам’яті в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” В давніх літописах наших Єсть одно оповідання… Я читаю ці рядки, і перед моїми очима постає Україна – зкривавлена, розбита. Я бачу її рятівників – гетьманів “батька” Богдана, Петра Дорошенка, які намагалися підняти її з руїн, але марно. Про історичну минувшину нашої країни є немало історичних дум, пісень. Драматичної історії...
  4. Скорочено “Блакитна панна” Вороного Вірш “Блакитна панна” Вороного – взірець пейзажної лірики. Вороний витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівав весну як блакитну панну. Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику (“Осанна!”), метафори (“в душі моїй, в...
  5. Огляд творчості Миколи Вороного Історія української літератури має два етапи, які ще на сьогодні не вивчені. Перший період – 1900-1917 pp. Він частково висвітлений; деяких виданнях О. Олеся, Б. Лепкого, Л. Яновської, В. Винниченка, М. Яцкова, М. Філянського та інших. Дещо більше вивчений другий період – 1917-1940 pp. з небувалими в історії катаклізмами, жахливими...
  6. Із-за брами невідомості (огляд творчості М. Вороного) Історія української літератури має два етапи, які ще на сьогодні не вивчені. Перший період – 1900-1917 pp. Він частково висвітлений ; деяких виданнях О. Олеся, Б. Лепкого, Л. Яновської, В. Винниченка, М. Яцкова, М. Філянського та інших. Дещо більше вивчений другий період – 1917-1940 pp. з небувалими в історії катаклізмами,...
  7. Твір Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Не раз закликали митці (від безіменних кобзарів та літописців до відомих письменників і поетів) не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця – про це свідчать старовинні легенди. Людина не може...
  8. Народна пам’ять, або Як написати твір за поемою Миколи Вороного “Євшан-зілля” Народився Микола Кіндратович Вороний у 1871 році на Катеринославщині (тепер Дніпропетровська область) в заможній сім’ї ремісників, що зберігала українські традиції. Батько походив із селян, був онуком кріпака, який свого часу зумів записатися до міщан. Зате мати була з роду відомих українських діячів культури, до яких належав Прокіп Кола-чинський, ректор Києво-Могилянської...
  9. Цикл творів з циклів М. Вороного “За брамою раю” і “Разок намиста” Це два цикли, які поєднані однією темою – темою великого, але трагічного кохання. Щоб зрозуміти і пройнятися творами, варто їх спочатку просто прослухати, осягнути, відчути ритмічність, сприйняти звукову основу, тільки тоді можна збагнути трагізм душі поета, першооснову його життєвої драми. Обидва цикли мають автобіографічну основу, написані протягом шести років (1903-1909)...
  10. Багатство проблематики поетичної спадщини Миколи Вороного Він народився одного року з Лесею Українкою – в час, коли українське слово переслідувалося й принижувалося, злочинно замовчувалося й не визнавалося. На душу українця – горду й вільнолюбиву – було накладено кайдани усвідомлення своєї “вторинності”, меншовартості. Та орлам не страшні пута, вони розбивають їх і сміливо шугають під небесами. Душа...
  11. Проблема історичної пам’яті народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди вписане в історію нової української літератури. Він своєю плідною діяльністю розширив обрії творчості та поетичних злетів. На жаль, тридцять років твори М. Вороного не видавалися. Видатного майстра поетичного слова віднесли до “новочасної українізованої дрібнобуржуазної інтелігенції”. Був він неповторним, постійно різним: то холодним, як лід, то жагучим,...
  12. Без верби і калини нема України (за твором М. Вороного “Євшан-зілля”) І. Микола Вороний – творець поетичних шедеврів. (М. Вороний – неперевершений майстер слова, автор глибоко патріотичних творів. “Навіть за умов тотальних царських заборон і переслідувань українського слова, – слушно зауважує Г. Вервес, – Вороний створив… непересічні речі, які й зараз можемо сміливо віднести до його кращих надбань”.) II. Святі почуття...
  13. Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Історична пам’ять народу в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Ім’я Миколи Вороного назавжди ввійшло в українську літературу. Але тридцять років твори його не могли зустрітися з читачем. Творчість М. Вороного не вписувалась прокрустове ложе літератури того часу. Його хотіли бачити прямим і однозначним, рівним і однотипним. Але він був різнобарвним, багатотемним,...
  14. Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим...
  15. Патріотичні мотиви у творчості Вороного Коли в 30-ті роки почалися переслідування всього живого, мислячого, Миколі Вороному пригадали все: і сумніви та вагання в період революції, і еміграцію до Польщі та шестирічне перебування там. “Націоналіст” – так почали називати поета за те, власне, що він просто всім серцем, всією душею любив рідну Україну. Миколу Вороного заарештували,...
  16. Спалах любові до рідної землі за поемою Вороного “Євшан-зілля” Народ живий, доки живе його історична пам’ять. Це незаперечна істина, яка давала можливість не одному поколінню українських письменників знову і знову повертатися до славних чи ганебних сторінок минувшини. Не раз закликали митці не відриватися від рідної землі, не забувати, “яких батьків ми діти”. Здавна проблема збереження історичної пам’яті бентежила серця...
  17. Патріотичні мотиви в творчості М. Вороного Зачитаємо і прокоментуємо кілька поезій М. Вороного, зокрема: “Мерці”, “Інфанта”, “Сгеао”, “Гей, хто має міць!”, “.Віра жива”, “Знову ранок”, “День гніву”, “Дівчині”, “Розваги”, “За Україну”, “Коли ти любиш рідний край”, “Привітання” тощо. Прочитаймо і його сатиричні твори “Молодий патріот” та “Старим патріотам”. Всі вони свідчать про глибоке розуміння поетом того...
  18. Стихія почуттів лірики М. Вороного (“До моря”, “Інфанта”) У поетичній антології, яка побачила світ 1908 року, тобто ще за життя М. Вороного, творчість поета була оцінена досить високо. Зокрема упорядник О. Коваленко відзначає еволюцію поезії від романтичної, патріотично-громадянської до тем загально – світового значення, “питаннями філософічними (“Мандрівні елегії”), де до жахливого песимізму й одчаю домішують поважно-велебні акорди пантеїзму”....
  19. Возвеличення материнської любові у поезії М. Вороного “Легенда” М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ УКРАЇНСЬКА ДРАМАТУРГІЯ І ТЕАТР 70-90-Х РОКІВ XIX СТОЛІТТЯ М. ВОРОНИЙ, ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ Возвеличення материнської любові у поезії М. Вороного “Легенда” Наш відомий поет Микола Кіндратович Вороний увійшов в історію української культури як людина талановита й усебічно обдарована. Своє призначення він вбачав у тому, щоб дбати про збагачення скарбниці української літератури,...
  20. Дух непокори, дух свободи в поемі М. Вороного “Євшан-зілля” Про це святе почуття людини і йде мова в одному з найпатріотичніших творів – поемі М. Вороного “Євшан-зілля” (1899). В основу сюжету покладено легенду з літопису про сина половецького хана, якого взяв у полон з ясирем князь Володимир, оточивши “його почтом і розкошами догідно”. З часом юнак, кохаючись у розкошах,...
Твір про творчість М. Вороного
«
»