Твір-опис зовнішності тварини: У мене є кішка
У мене є кішка. Кличуть її Сюзанна. Вона вже доросла кішка, їй біля двох років. У неї темно-сіра спинка, рожевий животик, шийка темно-рожева, носик чорненький, вуси довгі, хвостик димчастий. Наша Сюзи – незвичайна кішка, у неї небагато приплющений ніс і дуже довга вовна. Мама говорить, що вона перської породи. Кішка любить лежати на телевізорі й дивитися у вікно. Іноді Сюзи лежить на підвіконні, повісивши лапу на фіранку, і спить. Іноді вона любить пограти з паперовим мячиком або моїми ногами. Більше всіх вона любить маму
Торік у нашої кішки
Моя улюблена тварина – кішка. Я з дитинства хотів мати кота. І, нарешті, моя мрія збулася – у мене будинку з’явився сіамський кіт Кузя. У Кузи ясно-коричнева мордочка, темні вушка, лапки й довгий смугастий хвіст; гнучке подовжене
Кузя – тваринне примхливе. Якщо в нього гарний настрій, він грає, дозволяє себе гладити, дозволяє іншій тварині є зі своєї миски, але якщо в нього поганий настрій, він попереджає про цьому своєрідним нявканням, тоді його краще не торкати. Кузя серйозний, бійцівський кіт. Коли ми були в селі, воно бився з усіма котами. Першим у бійку він не вступає. Спочатку він як би попереджає: виє противним голосом. Майже на сто вісімдесят градусів повертає шию; вовна в нього дибиться, а хвіст “перетворюється” у распушенную щетинисту щітку. Жалості до суперника в нього немає. Він б’ється доти, поки супротивник не кинеться навтіки. Кузя – дуже розумний кіт. Він навчився лабетами відкривати холодильник; дверцята шаф; якщо вхідні двері не закриті на замок, він буде висіти на ручці доти, поки двері не відкриються. Кузя любить дивитися телевізор, полювати на ящірок, жаб, птахів. І все-таки він дуже добрий кіт і любить своїх хазяїв. Мені дуже подобається наш кіт
Я прийшла зі школи, поїла й почала робити уроки. Мої мама й тато прийшли пізніше. Коли вони ввійшли, я почула слабке нявкання й подумала, що воно донеслося з вулиці. Підбігши до мами, я побачила в неї в руках хустка, а в ньому… кошеня! Мама пояснила, що взяла його в знайомої. Я була в захваті. Коли цього очаровашку внесли в кімнату, він відразу стрибнув на диван. Я взяла іграшку й початку грати з кошеням. Іграшку кошеня відразу взяло в зуби й кудись потяг
Фарбування в кошеняти незвичайна, якась чарівна. Ми довго думали, як його назвати. Тато сказав, що кішечка схожа на Багиру. Мама порівнювала неї із принцесою й говорила, що її варто назвати Діаною. Мені більше хотілося назвати її Джульеттой. Потім усе погодилися й назвали її Джульеттой.
Тепер я граю зі своєю кішечкою, годую й доглядаю за нею. Це стало моїм улюбленим заняттям.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)