Твір опис природи: Міський парк
У кожної людини у рідному місті є свої улюблені місця – тих, куди приходиш, коли сумуєш або коли переповнений радісними почуттями. Про це місце знаєш тільки ти, це місце – тільки твоє, і ти нікому про нього не розповіси, тільки йому ти перевіряєш свої радості й суми. У мене теж є такий улюблений куточок – це наш міський парк, і я хочу про нього розповісти
Уже кілька років пройшло з тих пор, як ми оселилися в нашій квартирі на “сьомому небі”, тобто на сьомому поверсі висотного будинку. Навколо нашого будинку були невеликі гаї, і ми
От чому я йду у міський парк і всі частіше ловлю себе на думці, що дуже полюбила його – ніжний і ясно-зелений навесні, яскравий і барвистий улітку, що шарудить і жовтий
Тут вони відкривають своїм дітям таємниці природи: молоду зелену травичку, що колються колоски, невигадливі квіточки, пташку на гілці й мурахи на корі дерева. На цій крамничці відпочивають навчені досвідом бабусі й дідуся, які люблять своїх онуків навіть більше, ніж власних дітей. Отут, у парку, часто зустрічаються закохані. Я посміхаюся, і кудись ідуть дрібні неприємності. Потім виходжу з міського парку й таке відчуття, немов напилася живої води із джерела природи. Тихенько йду по протоптаних вузьких стежках і почуваю себе відпочилої й готової до нових, цікавих і важких справ, яких не боюся, тому що в мене є місце, у якому я завжди відпочиваю й де набираюся сил. Як добре, що в нас є міський парк!