Твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона “Березневе сонце”
Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельни гай” Т. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижпий та неповторний. У кожній квітці, в кожній гілочці, росинці, у кожнім світанку та надвечір’ї – невпинна робота природи, яка вам дарує красу”.
Написана
Поки що до польових робіт далеко. Дахи хат щільно вкриті снігом. Снігове покривало огорнуло і землю. Дивишся
Увагу глядачів привертає забавна сценка: яскраво-червоне у сонячних променях лоша щойно прийняло снігову ванну і ще не встигло обтруситися. Чорний собака з обуренням обгавкує “снігове чудовисько”.
Дивлячись на картину, відчуваєш дивовижний стан спокійного умиротворення, яким буквально дихає полотно. Адже К. Ф. Юон написав цю картину пісня дев’ятидобової бурі і виснажливого снігопаду. Хочеться надовго зберегги у пам’яті цей дивовижний сільський пейзаж, відчути себе вершником і проскакані засніженою вулицею на околицю села, поглянути у блакитну далечінь, звідки неквапливо йде весна…