Твір опис людини: Портрет сестри
Мою молодшу сестру кличуть Ярослава. Все ласково називають її Ясей. Ясі зараз дев’ять років, вона вчиться в третьому класі. Пам’ятаю, коли її дев’ять років тому привезли з роддома, я дивилася на цей маленький сверточек, з якого визирало рожеве личко, і не могла повірити, що це моя сестричка. Вона була більше схожа на живу ляльку: пухленьку, розовощекую, із блакитними вічками, які цікаво розглядали всі навколо. Пройшло небагато часу, і в розовощекой лялечки виросли чудесні золотаві локони, м’які й пухнаті, які тільки можуть бути в маленьких
Одне з моїх улюблених занять – розчісувати й заплітати Ясини волосся. Коли сестричка пішла в школу, у мене з’явилися нові обов’язки. Ми вчимося в одній школі, тому щодня я відвожу її на уроки й потім забираю. Удома ми разом робимо уроки. Я допомагаю Ясі, якщо їй щось незрозуміло, перевіряю виконані завдання. Яся дуже розумна й кмітлива дівчинка, все схоплює на лету. А ще вона дуже весела й рухлива. Коли я пропоную їй зіграти в яку-небудь гру, у її очах спалахує веселий вогник. Яся дуже любить Казки, тому щовечора я їй читаю що-небудь або вона мені розповідає всякі чарівні історії власного твору. Вона така забавна!
Яся – сама чудова сестричка на світі. Вона ще дитина, веселий, милий, небагато нісенітний і примхливий, але я вірю, що з її виросте гарна людина. Це мені обіцяють її відкрита посмішка й чистий погляд синіх очей