Твір на лінгвістичну тему. Виникнення мови
Мова – це засіб спілкування між людьми. Без неї не може розвиватися культура, наука, техніка, неможливі будь-які зв’язки між окремими людьми, людськими колективами, між країнами. Завдяки багатій яскравій мові художньої літератури ми уявляємо те, чого ніколи не бачили і, може, не побачимо: далекі країни, їхню природу, життя та побут інших народів, героїчне минуле нашого народу і навіть майбутнє.
Звідки ж узялася в людей ця чудесна здатність говорити? Коли і як виникла людська мова?
Мова з’явилася тоді, коли виникло людське суспільство.
Звичайно, мова первісних людей була дуже примітивною, але за розвитком суспільства вона вдосконалювалась, збагачувалась.
Мова
Мова – це пам’ять народу. Але майбутнє виростає з минулого. Всі матеріальні і духовні цінності – гідростанції, будови, наукові відкриття, мистецькі твори тощо – ми створюємо й відкриваємо не тільки для себе, а й для тих, хто житиме згодом.
На земній кулі є близько трьох тисяч мов. Кожен народ розмовляє своєю мовою, створює наукові, культурні, мистецькі цінності.
Нашою рідною мовою є мова п’ятдесятимільйонного українського народу, який прославив себе у боротьбі проти загарбників, що вдиралися на його землі, намагалися поневолити людей, пограбувати господар ство, знищити культурні надбання.
Передові українські письменники послідовно боролися за українсь ку літературну мову, за її чистоту й розвиток, доводили що українська мова жива і придатна для літературної творчості.
Для нас рідна мова – це дорога спадщина, яка об’єднує в собі народну мудрість. Це наша гордість, бо все, що створено нею, увійшло в скарбницю загальнолюдської культури. Обов’язок кожного з нас – берегти дорогоцінні скарби рідної мови, її запашні барвисті слова, образи, шліфувати і збагачувати їх, щоб передати прийдешнім поколінням спадщину, гідну нашої великої доби.
Пам’ятаймо ж заповіт великого поета Володимира Сосюри:
О, мова рідна! Їй гаряче
віддав я серце недарма.
Без мови рідної, юначе,
й народу нашого нема.