Три світи (біблійної давнини, радянської сучасності й фантастичної “демоніади”) у творі “Майстер і Маргарита”
У романі ” Майстер і Маргарита ” автор поєднує, здавалося б, таке, що поєднати неможливо: історію і фантастику, реальність і міф, смішне й серйозне. Але, читаючи роман, розумієш, що по-іншому написати його й неможливо, адже ньому представлено три світи – біблійна давнина, сучасна Булгакову дійсність і фантастична реальність демоніади. Спочатку здається, що зв’язок цих світів дещо умовний. Роман про Пілата й Ієшуа Га-Ноцрі просто роман у романі як форма. Але згодом виявляється, що глибинний смисл у тому, як пов’язані глави, що розповідають
Отож розповідь про події першого століття покликана нагадати людям про вічні закони буття. Нічого не втратило актуальності з того часу. Боягузтво й досі вважається за ваду, що тягне за собою злочин. Зрада залишилася зрадою. І нині люди прагнуть добра й справедливості. Щоправда, інколи тільки для себе. Але здається, це і є те, що об’єднує усі три світи: віра в закон
Читач розуміє Маргариту, яка, перетворившись на відьму, мститься критику Латунському, вчинивши в його квартирі справжній погром. Чаклунським здобуттям справедливості видається і повернення Майстра до свого дому разом із Маргариток), і збереження його роману – “рукопис не горять!” Разом із тим автор висловлює думку про те, що не тільки віддяка ні гріхи – символ справедливості. Адже ж вона неможлива без милосердя. А тут – не не фантастичний світ допоможе, а світ біблійних істин, які пережили століття й скеровують дії людини. Так на реальності зав’язуються всі світи.
Проте існування світу біблійної давнини, як і фантастичного світу Воланда, наповнює сучасність новим змістом. Жити не так просто, але є вічний закон справедливості і добра, який керує людськими вчинками і розвитком усього людства.